Автор: Мария Макрушина
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2018-04-02 14:15:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ДО УДАВІВ
гумореска
Іван приїхав із села
В райцентр, щоб відпочити:
Культури, бач, в селі нема! —
Тут ніде правди діти.
Був першим хлопцем на селі,
«Крутим» і «жагучим перцем».
Ще й нахватався слів таких,
Що ні уму ні серцю.
Зайшов в найближчий він шинок...
Ні, правильно — «у лєтнік».
Набрав багато там пляшок,
І сухарів, і „грєнків”.
Як випив всю оту бурду
І закусив грінками,
Язик вже не коривсь йому
І не дружив з мізками.
Додому їхати вже час —
Іван в таксі сідає.
Водій скривився: «Носит вас...
Куда вам?» — ізрікає.
«К удавам? — похолов Іван. —
Це клуб чи, може, банда?
Що треба їм, що я їм дам?
В селі ж є тільки хата!»
— Ні, до удавів не вези,
Клянусь, я все забуду!
— Куда вам надо? — зблід водій. —
И ждать я долго буду?
— Що ж, якщо виходу нема,
Якщо так треба справі,
Щоб хоч чекали недарма,
Вези вже до удавів!
История cоздания стихотворения:
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |