Автор: Мария Макрушина
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2020-02-28 17:05:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
або Чому у нас аномально тепла зима
Ще влітку до Зими прийшов Мороз у гості,
Зігнувся, закряхтів і скаржитись почав:
«Ох, рóки вже не ті… Болить все тіло, кості,
А скоро знов сезон і на роботу час!»
Зима відповіла: «Я теж не молодію,
Несила вже мені так сипати сніги!
Кружляти у танку вже з Вітром не зумію,
Бо часто паморочиться у мене в голові…»
Й сказав тоді Мороз: «Нам треба відпочити!
Із Полюсу спускаємося вниз,
Де тільки море, сонце, фруктів не злічити,
Де будь-який завжди виконують каприз».
Хазяйство все своє на Осінь залишили,
В чарівних санях у відпустку подались.
В Єгипті, в Шарм-ель-Шейху, зупинились,
Зняли готель і відпочинком зайнялись:
Лежали на піску, купалися у морі,
Ще й вигрівались так, що пара йшла із них.
«Як добре, тепло тут! Живеш, не знаєш горя!
А на роботі що — лиш протяги та сніг…»
І вирішили Дід із Бабою Зимою
В Єгипті залишитися на рік.
«А вдома Осінь хай з веселою Весною
Працюють, бо вони ще молоді!»
Зима і Дід Мороз погоду всю зламали:
В Сахарі випав сніг, а в Таїланді — град…
В нас Осінь в січні із останніх сил трималась,
А в лютому Весна влаштовує парад…
Зима і Дід Мороз, додому повертайтесь!
Трясіть рясні сніги, закрийте річку в лід!
На відпочинок більш ніколи не збирайтесь,
Щоб в світі знову стало гарно, все як слід!
История cоздания стихотворения:
Казка написана для участі у конкурсі "Зимова казка"
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |