Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 2201 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
" Творчество - это аромат индивидуальной свободы " (Ошо)

Автор: Логвиновская Татьяна
Тема: Исторические стихи
Опубликовано: 2019-05-09 20:23:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Коли на ниточках трималась доля... (Вишиваночка)

Історія, якою я хочу поділитися, реальна, хоча може здаватися фантастичною. Розповіла мені її мама.
Це сталося у Трипіллі під час Великої Вітчизняної. Село було окуповано, а хлопців та дівчат, які вже стали повнолітніми,
забирали до Німеччини. Мою тітку Надію теж повинні були забрати... Але її мати, моя бабуся Євдоченко Анастасія Миколаївна,
стала просити німецького офіцера, щоб доньку залишили. Злорадно посміхаючись, він сказав: " Вишиєш сорочку за ніч, залишу
тобі доньку..." Щоб було далі, читайте у віршованій формі.

Вона тримала голку у руках,
відріз тканини та червоні нитки.
І сумнів відганяючи в думках,
повірила, що може це зробити -

гарнЕньку вишиваночу, таку,
щоб клятий офіцер отой німецький
сказав би “gute” ( “добре”, “до смаку”)
і донечку залишив їй рідненьку.

Але ж вона отримала лиш ніч,
що дуже-дуже для роботи мало...
А свічка танула, холола піч,
і сльози смутку очі покривали.

- РіднЕнька, як ти? - Стукіт у вікно.
То подруга прийшла на допомогу.
Дві голочки тепер і полотно,
багато ризику - така дорога...

Та ось і ще підмога підійшла,
і голочок вже декілька працює.
А час завмер. І зоренька ясна
співа неначе - горенько минує.

Летіла ніч. Напруга висла в тиші.
Слова - лиш пошепки та голок ряд.
Жінки працюють тихо, ледве дишуть,
а темна ніч відходить вже назад.

Світає, сонце сходить вже поволі.
Та ось уже й узор на полотні.
В червоних, чорних нитках жінок доля,
їх ризик і надії кращі сни.

Ось гуркіт в двері. Подружки сховались.
Німецький офіцер зайшов, мов пан.
Сорочку взяв і, хитро посміхаючись,
тоді він не повірив і очам.

А потім зрозумів, що диво сталось -
від вишиваночки ішло тепло
та серця заскорузлого торкалось...
І лихо наче небо відвело.

І донечка залишилась на рідній
землі, яка зростила і спасла.
Під час війни жилося скрутно, бідно,
людей одна надія берегла.

Пройшла війна. Земля розквітла знову,
а пам’ять зберегла ту дивну ніч,
коли на ниточках трималась доля,
і з небом говорили віч-на-віч

жінки, дівчата, наче кремень, сильні.
Ту силу дарувала їм земля.
І я пишаюсь, що з того коріння
одного разу народилась я.

( квітень 2019 р.)

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 126

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.
Как трогательно! И немец человечный попался. Многие из них не по своей воле, а по велению имеющих "белый билет".
2019-05-16 16:38:41
Да, по-разному было... Благодарю за добрый отклик, Марина!
2019-05-18 20:14:46
Дуже зворушливо. Але любов до доньки перемогла, дякуючи не-байдужим подругам, врятувавшим і подарувавшим життя родині.
2019-05-16 15:41:41
Так, любов перемогла) Дякую за небайдужий відгук, Олена!
2019-05-18 20:16:23
2019-05-19 21:55:13
Дуже цікава історія і гарний вірш вийшов!😊
2019-05-13 19:20:34
Дякую, Ліля!
2019-05-13 21:31:14
Хвилююча історія і гарний вірш.
Хай нам щастить!
З пов. В.
2019-05-12 08:56:48
Дякую! Хай щастить!
2019-05-13 21:32:04
Прекрасно!!!
2019-05-12 03:26:36
Благодарю!
2019-05-13 21:32:33
2019-05-13 21:36:02
Спасибо, Танюша! Очень трогательно, до глубины души! Какая сила духа! Да будет мир!!!
2019-05-10 12:36:10
Спасибо за вдохновляющий отклик, Галочка! Мира нам всем!
2019-05-11 22:48:30
2019-05-13 15:54:45
Слов нет. Только оценки.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2019-05-10 03:54:32
Благодарю за высокие оценки, Олег! Мне приятно
2019-05-11 22:49:42
Чудово, Танюшо!
Історія сумна і, водночас, життєстверджуюча, показує силу духа нашої Жінки-Матері.
Щастя і миру всім нам!
2019-05-09 21:18:36
Щиро дякую, Ларисо, за надихаючий відгук! Щастя і миру, миру, миру!
2019-05-09 21:22:52
2019-05-09 21:56:02
Очень понравилось. Так душевно о сильных духом женщинах.
2019-05-09 21:06:40
Искренне рада, что понравилось) Спасибо, Марина!
2019-05-09 21:20:58
2019-05-09 21:35:10
Татьяна, потрясающая история в отличной поэтической форме. Читается на одном дыхании. Я рад за Вас.
Новых творческих задумок Вам.
2019-05-09 20:59:28
Анатолий, благодарю Вас за высокую оценку и за тот импульс, который Вы мне дали в своё время! Идея создания поэтической формы этой истории по праву принадлежит Вам! Кстати, первые её строки родились в тот же день.)) Спасибо! И Вам неиссякаемого источника вдохновения!
2019-05-09 21:19:43

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Проникливо, трепетно і з надією... Дякую. Чудовий вірш.
Рецензия от: Нина Трало
2020-01-20 17:04:22
Хотелось бы такой зимы, но увы...
А стихотворение чудесное, с настроением , такое простое и уютное :)
Рецензия от: Денисова Елена
2020-01-20 17:03:35
підтримую Ваше кожне слово. А зараз січень - майже весь місяць трагічних подій у 13, 14. 15 роках. Роковини... Роковини... Роковини. Скільки їх ще буде?..
Рецензия от: Нина Трало
2020-01-20 17:02:36
На форуме обсуждают
20 січня - один із найсумніших днів найбільших втрат.
У 2015 році цього дня відбувалося завершення героїчної 242-денної оборони Донецького аеропорту.(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-20 15:22:23
Валерій Прозапас з Valeriy Prozapas.
1 год
19 січня:
Зеленский: "Я вижу прогресс, потому что количество обстрелов сократилось" (с)

20 (...)
Рецензия от: Юрко
2020-01-20 15:02:04
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.