UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Тетяна Логвиновська
Тема:Философская проза
Опубликовано: 2019-08-22 00:04:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Есе " Сьогодні, як ніколи..."
Час біжить дуже швидко. Зараз це помічають майже всі. І всього бажаного неможливо здійснити. Але найголовніше все ж якось
потрібно встигати робити. А що воно – найголовніше? У кожного воно своє… Але моя мова не про якусь надуману чи вигадану,
чи, може, реальну місію для світу, для суспільства (хоча і це важливо). Мова про особисте, про те, що ніхто, крім нас і за нас не
зробить – про свій внутрішній світ. У кожного з нас є важливі обов`язки перед своєю душею, в першу чергу. Але це важливо і
для оточуючих. Адже дарувати їм любов, радість, світло, натхнення ми можемо лише тоді, коли це вже існує в нас… Інакше,
просто нереально. Адже радість може бути з присмаком горя, і тоді це вже не радість. А любов може стати важкою ношею, і тоді
це вже не про любов. ЇЇ справжню треба виростити в душі, а не чекати зовні. І це буває дуже непросто. Особливо, коли все поле
душі колись поросло будяками.
Найголовніше… Думаю, це те, що зможемо з собою забрати туди, звідки прийшли в цей світ. Що можемо забрати? І чим? Бо
звісно ж, не руками. І куди положити це найцінніше, щоб воно не загубилося поміж світами? В душу? А чи є там вільне місце?
Частенько треба спочатку його знайти, очистивши простір душі від зайвого – каміння страхів, хмар образ, туману непорозуміння з
собою ж, в першу чергу… Питань багато. Та вони важливі. Є ще одне… Як це зробити – очистити душу для найціннішого?
Можливо, взявши на допомогу білий аркуш паперу та олівець? Або по більш сучасному – відкрити Word-формат, як це роблю
зараз я. Та виписати все, що турбує душу, як радить Олександр Михельсон:
Пиши зізнання, вірші та листи,
пиши їх, як умієш тільки ти –
щоб їх читали тільки я і вітер…
Не маючи ні страху, ні мети,
пали свої щоденники й мости,
пробач сльозу, якої я не витер.
30. 11. 18 р.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 180
Рецензии
Всех благ!
Очистимо простір душі для добра і любові!І нехай цей простір повниться по вінця!
Вопросов масса, а с ответом проблема. Он у каждого будет свой. А кто-то вообще не задумывается.
Доброй ночи Вам.
А с "загрузкой" я просто пошутил
Доброй ночи Вам.
| Що для Всесвіту дрібниця,
для людини може бути
заповітнтю мрією :-) Але, то таке... Чудова іронія, Таню. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:40:55 |
| Погоджуюся з кожним словом. Господь знає, що робить. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:22:11 |
| Чудова поезія, Лесю. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:19:56 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |