ЩО Ж МИ ЗА НАРОД ТАКИй?
/ АП Текущий момент /
Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 3328 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
" Творчество - это аромат индивидуальной свободы " (Ошо)

Автор: Логвиновская Татьяна
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2020-03-30 22:20:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Есе "Поки вітри віють..."

Поки природні чи то суспільні лихі вітри намагаються зробити безлад в твоєму житті, похитнути тебе у бік страху та розпачу, саме
тоді дуже важливо пам’ятати, що прийде час, коли ці скажені вітри затихнуть. А поки вони віють, варто триматись міцно за стовбур
того могутнього дерева Духу, що росте в нашому внутрішньому світі. Дерева, яке сягає своїм корінням в нашу глибину, а гілками
піднімається до нашого Неба. І притиснувши до того стовбура своє вухо, слухати, відчувати, як бринить в ньому життя, як
струменіють його соки. І знати, а скоріше пригадувати, що життя вічне...
А Весну дякувати, що вона прийшла, щоб нам про це нагадати.

(березень 2020 р.)

История cоздания стихотворения:

З циклу "Думки про головне"

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 39

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Дзякаваць Вясну, што прыйшла, а Жыццё дзякаваць за тое, што ў ім ёсць месца нам. Што мы можам чуць, адчуваць і бачыць Прыгажосць вакол нас. І пры гэтым
разумець, што Чалавек ні Ўладар Прыроды, а яе Дзіця.
Добрага вечару Вам, Таццяна.🌹
2020-03-30 22:43:28
Дякую за відгук! Так, ми діти Природи...) Будемо ж про це пам'ятати! І Вам доброго вечора, Анатолій!
2020-03-30 22:48:04

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Як кажуть: "Хто на що вчився" - хтось читати, а хтось плавати та веслувати. І це непогано. Не можна всім уміти і знати усе.
Гарна баєчка, сподобалась.
Рецензия от: Мария Макрушина
2020-07-11 19:48:06
Так, з однією сокирою у руках будували храми, які визнані шедеврами архітектури. Та згодом люди з сокирою у руках втратили свої вміння, стали, очевидно, робити грубі, кособокі речі. Тому й забулися шедеври сокирної роботи. В народній пам'яті залишився один негатив.
Сподобався Ваш вірш, Евгене. Актуальна тема і написано гарно. Подальших Вам успіхів в написанні віршів!
Рецензия от: Мария Макрушина
2020-07-11 19:44:23
Усе росте, усе змінюється. Таке життя. Дякую.
Рецензия от: Федчук Евгений
2020-07-11 19:38:44
На форуме обсуждают
Юрий Бутусов
Президент Украины, который согласно официальной декларации владеет
5 квартирами,
5 нежилыми помещениями в Киеве общей площадью 1554 (...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-11 12:48:00
Алексей Давиденко
Мой друг
Сдаёт свой небольшой дом в Конча-Заспе за $5’000 в месяц.

А такой дом куда заселился Зеленский, я думаю, в аренду лег(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-11 12:41:00
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.