"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Тетяна Логвиновська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-07-07 14:37:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вона ще ніколи не любила літа так, як зараз. Щоранку вона відкривала йому віконця свого дому,
вдихала на повні груди тепле,
наповнене духмяними травами повітря, слухала той веселий гомін пташок та почувала себе такою
щасливою... Просто так, без
якогось приводу. Вона собі тихенько чомусь посміхалась та відчувала, що ті пишні троянди, які під
вікном, ті оксамитові анютині
очки на клумбі, ті веселі зелені коники, що в траві, - все це немовби живе в душі та наповнює її таким
простим і водночас таким
багатим щастям, що передати це було можливо лише тією джакондівською посмішкою, яка вже
прижилася на її обличчі.
ЇЇ тішило все - і дощик, і хмарки, і шкідливе кошеня під вікном, і молоденька шовковиця з чорними
солодкими ягідками, яку вже
оббивали горобці... Вона тішилася всьому цьому, як ніколи раніше. Та думала - не було б такої вкрай
складної весни, хіба так
раділа б вона довкіллю? Не було б тих страшних хвороб, хіба б відкривалася вона з такою жагою
сонечку та вітру? Травам та
квіточкам хіба б вклонялася так, як зараз? Мабудь, ні... Бігала б собі і далі, як та білка у колесі, по
колу. Робота - дім - робота -
дім... Та все мріяла б собі і далі про щось високе та нереальне. Та все шукала б подумки відповіді на
якісь складні філософські
питання. А зараз і шукати не треба. Ось воно - все, що потрібно. Тільки відкривай віконце та
насолоджуйся. Тільки дякуй!
Хочеш зазирнути у казку? Глянь в самісіньку серединку квітки. І ти туди потрапиш. Хочеш до неба
злетіти? Задивись, як
розрізають простір крилам веселі ластівки та уяви, що ти одна з них... Хочешь відчути себе легкою, як
вітерець? Послідкуй за
різнокольоровим метеликом, який пурхає з квітки на квітку. Танцюй поряд з ними, відкриваючи
обличчя вітру і піднявши руки до
неба. Та наповнюй душу тим простим літнім щастям. Сьогодні. Бо хто зна, що воно буде завтра?..
1. 07. 20 р.
История cоздания стихотворения:
И - в то-же время нужно оставаться самим собой |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-20 00:32:18 |
Дякую, за підтримку актуальної теми, Оксана! Гарний вірш! Натхнення вам! |
Рецензия от: Олег Берез 2024-04-20 00:00:55 |
Никогда не жила в коммуналке |
Рецензия от: Музонька 2024-04-19 23:35:55 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |