Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Тетяна Логвиновська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-09-20 23:07:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мы пришли в эту осень,
застрявшие в прошлой зиме…
Мы запрятали скудные летние
радости в сердце.
Нам так хочется верить
ещё одной яркой весне.
Шепчем мы «погоди»
молчаливому ангелу смерти.
Мы исправно учили и учим
уроки войны,
видим в них неприглядную правду
и жизни изнанку.
Часто просим поддержки у Неба,
а боги, они
просят нас же в ответ удержать
духа высшую планку.
Мы держали и держим её,
сколько силы дают.
Но порою срываемся,
падая в ненависть, злобу.
Когда слышим, как «братья»
«подарки» по небу нам шлют,
тогда много вопросов летит
в направлении к Богу.
Почему и зачем? Неужели
в том видишь Ты прок?
Неужели другого пути
не заслужено нами?
Почему же, Отец,
Ты бываешь суров так и строг?
Почему душу тешишь не явью,
а только лишь снами?
Разговор без ответов…
Такой вот людской монолог
из вопросов, претензий таких вот –
ещё полудетских.
Есть надежда на то,
что поможет всевидящий Бог,
подаривший нам Сына,
который стал после воскресшим.
Воскресаем и мы после взрывов,
что в душах у нас.
Поднимают и нас по ступеням
духовного роста.
И пока тот светильник в душе
всё горит, не угас,
мы живём, мы растём
вопреки той русни холокосту.
Что имело начало,
всегда свой имеет конец.
И когда-то война станет
только лишь воспоминаньем.
И однажды, быть может,
прозреет тот русский юнец,
чей отец был подонком,
ведь к людям пощады не знал он.
Та залишим їх з Богом.
Хай Він розбирається з тим,
чи належного місця
у пеклі для всіх вистачає.
Ми дорогу обрали до волі,
ми дякуєм всім
нашим хлопцям, дівчатам.
Хай Слава життя їх вінчає!
В осінь цю ми прийшли із зими,
що застрягла в душі.
Заховали ми в серці
ті мізерні радощі літа.
Нам так хочеться вірити
теплій майбутній весні.
Нам так хочеться дива
і божої ласки, і світла.
Ми в цю осінь прийшли.
І вона нас втішає дощем,
і дарує свої неповторні
і теплії фарби.
І відходить від серденька сум
і згорьований щем,
і червона калина всміхається
й шепчуться верби.
І на серці тепліша
від всіх подарунків землі,
що старанно вона
усе літечко ціле ростила.
Ми не знаєм, чекати чого
від життя, від зими…
Та здається, що Небо
дарує сьогодні вітрила.
Піднімає нас вище
усіх негараздів життя
і дарує нам віру в майбутнє,
де світло і рясно.
І ми знаєм – в минуле немає
для нас вороття,
бо дорога веде нас туди,
де під Сонцем так ясно.
Ми в цю осінь прийшли…
Вересень 2022 р.
История cоздания стихотворения:
Вірш гарний. І у клубі можна читати, і біля ікони. |
Рецензия от: Всеволод 2024-04-29 10:52:30 |
Поэту нужен не поклон, Не полутьма под звук гитары. Поэту нужен был айфон, Что подарили юбиляру. ))) |
Рецензия от: Костиков Сергей 2024-04-29 10:44:27 |
Пирамидки каштанов напоминают о мирном времени во время войны, о том, что всё в мире не всё тленно, но изменчиво, важное станет не важным, любимое - противным, правдивое - лживым, а радующие взор пирамидки каштанов превратятся в колючки. Но пока, в тени каштанов вроде как бы мир у нас. |
Рецензия от: Костиков Сергей 2024-04-29 10:37:31 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |