Автор: Руслан Деркач
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-10-29 19:44:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Тече рiка

Пливуть  роки, немов Днiпровi хвилi,
тече з водою час за горизонт
крiзь пагорби,такi знайомi, милi
могутнiй Днiпр спiшить в Евксинський понт.
Колись гримiли тут стрiмкi пороги,
де Святослав в нiчнiм бою полiг.
Лихi роки, нiчнi cтрахи, тривоги
старий Днiпро виносив за порiг.
Мiста на берегах крутих зростали,
дими заводiв, хiмiя, прогрес...
Брудним ставком Днiпровi води стали,
спинив рiку амбiтний Днiпрогес.
Нема уже лiсiв, полiв, пасовищ,
нема колись могутньої рiки.
Гнила вода зелених водосховищ
сховала цiлi села навiки.
Я вiрю, час мине,i непотрiбнi
нам стануть ГЕС i ЛЕП, i проводи,
Днiпро вернеться в русло, стануть срiбнi
живi потоки чистої води.
Який наш свiт та чи розумнi люди?
Природа розумнiша, з нею час.
Рiка жила, живе i жити буде
завжди- завжди. Не буде тiльки нас.

История cоздания стихотворения: