Автор: Руслан Деркач
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-24 10:36:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спогад про Гурзуф

В сяйві місяця спить срібне море,
краєвид зачаровує зір,
вже серпневі серпанки прозорі
серпантином стікають із гір.
Ми одні у казковому світі.
Наче птах, що присів відпочить,
спить Гурзуф, задрімав навіть вітер,
тільки хвиля срібляста не спить.
Море тихо наш човник колише,
ніч кохання солодка й густа,
скоро ранок рум"янцем розпише
срібні води і спраглі  уста.
Ти прокинулась, росами вмита,
десь далеко гриміла гроза.
У очах твоїх ніч оксамитна,
і бринить діамантом сльоза.

История cоздания стихотворения: