UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-04-13 19:03:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Йшла по вулиці жирафа... (казка у віршах)
1
Ранок, сонячно, не жарко,
Квітне радісно весна,
Йде жирафа з зоопарку,
І чомусь така сумна...
Очі чорні, довгі вії,
Два опушених ріжка,
Дуже-дуже довга шия
(Грива є на ній жорстка),
Вся плямиста, вища шафи,
Світлофорів, ліхтарів
Йде по вулиці жирафа,
Чим лякає водіїв.
Поруч з нею, мов лялькове
(Бо малим здається), все:
Ось машини «іграшкові»
Сновигають по шосе,
Ось зіваки-«ліліпути»,
Рот роззявивши, стоять.
«Та цього не може бути!
Ну й подія!» - гомонять.
Стиха гавкнула собака
Та сховалась під кущем,
Бо такого переляку
І не зазнавала ще!
Розриваються клаксони:
«На узбіччя відійди!».
Наполохані ворони
Розлетілись хто куди,
Мов якісь малі комахи.
Та з дороги не зверта,
Далі йде собі жирафа
І зустрічних всіх пита:
«Підкажіть-но, підкажіть-но,
Як до Африки дійти?
Розкажіть-но, розкажіть-но,
Як савану віднайти?
Зовсім тут мені погано! -
І заплакала вона. -
Де ж ти, де, моя савано,
Батьківщино чарівна?
Скоро там почнеться літо
Й разом з ним – сезон дощів,
І зазеленіють віти
Всіх дерев і всіх кущів.
І трава, така бажана,
Забуяє, оживе,
Після посухи савану
Вдягне у вбрання нове.
І розквітнуть баобаби
На одну-єдину ніч.
(А у вас цвітуть кульбаби.
Це для вас звичайна річ).
Гарна там у мене праця -
Їсти листя абрикос,
Дивних зонтичних акацій
Африканських та мімоз.
Соковите і зелене!
Як же я його люблю!
Це каштани біля мене?
Зараз гілку нахилю».
Потягнула трохи віття
Й довгим, чорним язиком,
Ніби зрізала суцвіття,
Пожувала і хвостом
Розчаровано махнула:
«Хоч не балувана я, -
Насолоди не відчула...
Просто їжа не моя...
Не смачні у вас каштани...
(Може, я якась чудна?)
Де ж ти, де, моя савано –
Африканська сторона?» -
І жирафа аж зітхнула:
Охо-хо-хо-хо-хо-хом!
Ледь сказати не забула:
Друзі в мене там кругом.
Антилопи й зебри, певно,
Зачекалися мене...
Жду я зустрічі даремно?
Ох, життя моє сумне...»
Знов заплакала жирафа,
Сльози з очок кап-кап-кап,
І до неї, вже без страху,
Кілька підійшло зівак.
«Ой, яка тварина бідна!
Чим же їй допомогти?
Ну не плач! Савану рідну
Скоро вже побачиш ти», -
Заспокоюють жирафу.
І сказав один дивак:
«Цю красунечку-невдаху
Ми посадимо в літак!
Чом ви дивитесь, мов дикі?
В Україні є такі
Комфортабельні, великі
І надійні літаки!
Я пілотом є за фахом.
Ось візьміть один білет,
Вас запрошую, жирафо,
Я у свій «повітролет»!»
2
Є ж на світі небайдужі!
В літаку сидить вона,
Радісно жирафі дуже,
Виглядає із «вікна»,
Їсть гостинці найсмачніші,
Що дали в дорогу їй
Люди чуйні, найдобріші
З тих, хто є на цій землі!
Чорне море пролетіли
І блакитну стрічку – Ніл,
І Сахару – море ціле
Жовтосонячних пісків!
Ось нарешті і савана,
І літак на землю сів.
І казкова панорама
Із трави, дерев, кущів,
Сонця жаркого і неба,
Стад тварин, пташиних зграй
Враз відкрилась. Що ще треба?!
Рідний африканський край!
«Я летіла, ніби птаха,
І, нарешті, вдома я! –
Засміялася жирафа. –
Це і є моя земля!
Як же я люблю свободу!
Бачу рідних! Всі живі!
Дуже дякую пілоту!»
Й поскакала по траві.
3
Якось через рік неждано
В зоопарк надходить лист
Від жирафи із савани.
(Далі я наводжу зміст).
«Любі друзі з зоопарку!
Вам усім палкий привіт
Шлю із Африки, де жарко,
Й побажання довгих літ!
Ось на фото я в савані,
Поруч – подружка і брат.
Думаю, схопив догану
Через мене сторож Гнат.
Дякую йому уклінно,
Що не зачинив вольєр.
Передайте неодмінно,
Що щаслива я тепер.
Був, напевно, після втечі
В зоопарку тарарам?
(Хто спитав мене, до речі,
Чи я хочу жити там?)
Всіх запрошую в савану!
Вітер волі тут гуля,
І природа несказанна!
Їжі вдосталь дасть земля!
Не листів чекаю ваших –
Вас я жду, скоріш летіть!
А в якійсь із кліток наших
Пан директор хай сидить!»
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 7050
Рецензии
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Ох, бідний директор. Сподіваюся, йому ця казка на очі не попадеться .
Є така стара картинка "І як люблять людей?" Жінка роздає бродячим собакам телячі ніжки та велетенські кекси, а хлоп'яті-прохачу дає шкуринку хліба. Ось і тут: жирафі - літак, директору - клітка.
| а в фіналі хочу
додати, що імперська азіопа повинна бути зруйнованою дощенту, Серж |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-24 00:39:01 |
| Дуже вразила пісня. Мелодія така до мурашок і дуже гарно співають до болю в душі. Велика подяка усім, хто робить таку добру справу. Бажаю успіхів. |
| Рецензия от: Елена Гвай 2024-04-23 23:19:46 |
| солідарний з вашими
заклинаннями, але слово росія і путэн слід писати з маленької літери :) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:15:06 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |