Нет статуса

Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-04-14 12:49:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Жартівливі вірші (для дітей)

       Подарунок
На великій білій таці
Мишу кіт несе собаці:
«Це дарунок, няу-няв,
Щоб мене ти не ганяв!»
«Вибачай, сусіде-кОте,
Я не їм таку гидоту!
Не підходь де мене, брись!
Чуєш, кОте, стережись!
Я натуру хижу маю.
Ох, дивись, тебе спіймаю!
Кістку принеси смачну!
Краще дві, а не одну!»

     «Ку-ку-рі-ку!»
Зранку півень-задерика
Двір гучним наповнив криком.
Пес сердито: «Замовчи!
Дай поспати, не кричи!»
«Спів тобі не до вподоби?!
Заклюю, кудлатий, дзьобом,
Як заскочу у стару          
Халабуду-конуру!»
Вибіг пес із халабуди.
Ой, щось, мабуть, зараз буде!
Півень злющий, просто жах!
Скочив песик аж на дах!
І тепер на тім даху
Сам кричить: «Ку-ку-рі-ку!»

             «Гав!»
Якось влітку добру й свіжу
Принесли собаці їжу.
Тільки їсти він почав,
Як почулось: «Гав! Гав! Гав!»
«Хто тут гавка проти ночі
Й відібрати їжу хоче?» –
Песик свій напружив зір
Та оглянув швидко двір.
Хоч нікого і немає,
«Гав! Гав! Гав!» чомусь лунає…
«Де сховався хитрий гість?
Не знайду – вечерю з’їсть! -
Пес побіг шукати хутко
Злого недруга за будку. -
Знов нікого! Просто жах!»
Тут злетів зі сливи птах.
Це ворона чорна й хижа.
Підхопила дзьобом  їжу –
Та й на гілку: «Гав! Гав! Гав!
Я обожнюю роззяв!»

        Покатався
Їде півень на свині:
«Заздріть, курочки, мені,
Бо мене свиня катає!» -
Й гордовито поглядає.
Свинка рохкає: «Рох-рох!».
Кури квохчуть: «Квох-квох-квох!».
Дивина та чудасІя!
Їде півень та радіє.
Зупинився раптом рух.
«Що, «моторчик» твій захлух?
Чом зробила ти зупинку?» -
Він запитує у свинки.
А свиня йому: «Чекай,
Тут калюжа – просто рай!»
Плюх, і вклалася в калюжу!
Вже і заздрісно не дуже!

              Біда
Мишка сльози ллє рікою:
«Кіт усівся під норою.
Хочу їсти, хочу пити...
Може він мене схопити,
Тільки-но піду по їжу...
Він страшний і дуже хижий!»

Плаче котик під норою,
Сльози ллє гіркі рікою:
«Хочу їсти, хочу пити,
Хочу мишу я зловити!
Ну чому смачна та свіжа
Заховалась в нірці їжа?»

         Попалася!
Лиска курочок любила,
У село по них ходила,
Через балку та лісок.
Схопить курку – та в мішок,
І назад тікає хутко,
Доки пес не виліз з будки.
Та сьогодні, як на зло,
Цій рудій не повезло:
На сторожі був собака,
Як підскочив, як загавкав!
Налякалася руда:
«Ой же, лихо! Ой, біда!»
Всі сільські хорти примчали,
На лисицю загарчали.
Хоч втекла вона у ліс,
Відірвали лисці хвіст...

          Курча
Вилупилось із яйця
Жовте крихітне курча.
Подружилося курчатко
Із веселим каченятком.
Якось ці пернаті друзі
Прогулялися на лузі
Та побігли аж до річки.
Каченя кричить: «Водичка!»
«Чом біжиш ти до води?
Стій, по берегу ходи!
Стій, - курча пищить, - благаю!»
Каченя уже пірнає!
«Ой, біда! – курча кричить. –
Ой, скоріш допоможіть!»
Як вважаєте, малята:
Треба друга рятувати?

             Конячка і бриль
Купила Конячка солом’яний бриль.
«Яка ж ви красуня!» - кричать звідусіль.
«Про бриль цей я мріяла дуже давно.
Куплю ще цукерки й піду у кіно».
У темному залі Конячка сидить,
Обгортками гучно вона шелестить.
Позаду – лисички, глядачки руді.
Обурились дуже лисички тоді:
«Це що, кінозал чи якийсь балаган?
За вами, Конячко, не видно екран!
Будь ласка, негайно зніміть капелюх!
Чи може, сусідко, ви втратили слух?»
Конячка негарна, і бриль не зняла:
«Себе показати сюди я прийшла,
А також свій модний солом’яний стиль.
Для цього й наділа на голову бриль!
За модою, бачте, завжди я женусь».
Але шарудіння пропало чомусь.
Можливо вже з’їла цукерки свої?
Лисички-сестрички питають її:
«Невже закінчились цукерки, невже?»
Конячка сміється, точніше, ірже:
«Цукерок немає, та є на прокорм
Легкий, мов повітря, солодкий попкорн.
Відкрию відерце, його пожую,
Бо дуже я дбаю про силу свою».

              Шпак-ласунчик  
Сидить на шпаківні пернатий дивак:
Співучий, чорнявий у цяточку шпак.
І каже воронам той шпак гордовито:
«Достигла черешня моя соковита.
Хоча я, звичайно, і не садівник,
Та їсти черешні я змалечку звик,
Солодкі рожеві й солодкі червоні.
А вам не дозволю, нахабні ворони!
Ось зараз на дерево перелечу –
Наїмся і соку нап’юсь досхочу!»            


История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 915

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.
Чудово!!!
2019-09-24 06:49:36
Дякую!
2019-09-26 17:42:13
Веселi, жартiвливi вiршики для маленьких читачiв )
Сподобалося))
Дякую!
2018-10-06 22:02:13
Дякую, Анжело!
2018-10-07 09:20:06
Супер!!!
2018-06-05 16:03:27
Дякую, Тетяно! Учора відправила роботи на конкурс. Прийняли.
2018-06-05 20:30:11
Молодчинка! Нехай щастить!
2018-06-05 20:32:00
Дякую!
2018-06-05 20:33:53
Гарні віршики у Вас Раїса.
2018-06-05 16:02:57
Дякую, Наталя!
2018-06-05 20:30:35
Просто замечательно!
Талант! 👌
2018-06-05 15:58:26
Спасибо вам, Любовь!
2018-06-05 20:31:17
Понравились, особенно первые три истории, необычные и весёлые. Удачи, Раиса!
2018-05-16 18:34:41
Спасибо, Артемия!
2018-05-16 18:54:01
2018-05-16 18:55:10
Отримав задоволення!Чомусь сучасні дитячі книжки українською мовою, на сьогодні, тяжко назвати навіть примітивними.Подекуди вони викликаюсь лише сумний подив.А Ваші віршики дуже "якісні".Добре читаються і сприймаються.
2018-05-16 18:17:29
Дуже вам дякую, Сергію!
2018-05-16 18:25:30
Милі віршики :)
"У крапинку" краще замінити на "у цяточку"
2018-04-14 23:05:50
Дякую. Згодна, виправлю.
2018-04-15 17:45:26

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:51:19
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают.
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:45:36
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:36:04
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.