Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-04-14 12:49:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Подарунок
На великій білій таці
Мишу кіт несе собаці:
«Це дарунок, няу-няв,
Щоб мене ти не ганяв!»
«Вибачай, сусіде-кОте,
Я не їм таку гидоту!
Не підходь де мене, брись!
Чуєш, кОте, стережись!
Я натуру хижу маю.
Ох, дивись, тебе спіймаю!
Кістку принеси смачну!
Краще дві, а не одну!»
«Ку-ку-рі-ку!»
Зранку півень-задерика
Двір гучним наповнив криком.
Пес сердито: «Замовчи!
Дай поспати, не кричи!»
«Спів тобі не до вподоби?!
Заклюю, кудлатий, дзьобом,
Як заскочу у стару
Халабуду-конуру!»
Вибіг пес із халабуди.
Ой, щось, мабуть, зараз буде!
Півень злющий, просто жах!
Скочив песик аж на дах!
І тепер на тім даху
Сам кричить: «Ку-ку-рі-ку!»
«Гав!»
Якось влітку добру й свіжу
Принесли собаці їжу.
Тільки їсти він почав,
Як почулось: «Гав! Гав! Гав!»
«Хто тут гавка проти ночі
Й відібрати їжу хоче?» –
Песик свій напружив зір
Та оглянув швидко двір.
Хоч нікого і немає,
«Гав! Гав! Гав!» чомусь лунає…
«Де сховався хитрий гість?
Не знайду – вечерю з’їсть! -
Пес побіг шукати хутко
Злого недруга за будку. -
Знов нікого! Просто жах!»
Тут злетів зі сливи птах.
Це ворона чорна й хижа.
Підхопила дзьобом їжу –
Та й на гілку: «Гав! Гав! Гав!
Я обожнюю роззяв!»
Покатався
Їде півень на свині:
«Заздріть, курочки, мені,
Бо мене свиня катає!» -
Й гордовито поглядає.
Свинка рохкає: «Рох-рох!».
Кури квохчуть: «Квох-квох-квох!».
Дивина та чудасІя!
Їде півень та радіє.
Зупинився раптом рух.
«Що, «моторчик» твій захлух?
Чом зробила ти зупинку?» -
Він запитує у свинки.
А свиня йому: «Чекай,
Тут калюжа – просто рай!»
Плюх, і вклалася в калюжу!
Вже і заздрісно не дуже!
Біда
Мишка сльози ллє рікою:
«Кіт усівся під норою.
Хочу їсти, хочу пити...
Може він мене схопити,
Тільки-но піду по їжу...
Він страшний і дуже хижий!»
Плаче котик під норою,
Сльози ллє гіркі рікою:
«Хочу їсти, хочу пити,
Хочу мишу я зловити!
Ну чому смачна та свіжа
Заховалась в нірці їжа?»
Попалася!
Лиска курочок любила,
У село по них ходила,
Через балку та лісок.
Схопить курку – та в мішок,
І назад тікає хутко,
Доки пес не виліз з будки.
Та сьогодні, як на зло,
Цій рудій не повезло:
На сторожі був собака,
Як підскочив, як загавкав!
Налякалася руда:
«Ой же, лихо! Ой, біда!»
Всі сільські хорти примчали,
На лисицю загарчали.
Хоч втекла вона у ліс,
Відірвали лисці хвіст...
Курча
Вилупилось із яйця
Жовте крихітне курча.
Подружилося курчатко
Із веселим каченятком.
Якось ці пернаті друзі
Прогулялися на лузі
Та побігли аж до річки.
Каченя кричить: «Водичка!»
«Чом біжиш ти до води?
Стій, по берегу ходи!
Стій, - курча пищить, - благаю!»
Каченя уже пірнає!
«Ой, біда! – курча кричить. –
Ой, скоріш допоможіть!»
Як вважаєте, малята:
Треба друга рятувати?
Конячка і бриль
Купила Конячка солом’яний бриль.
«Яка ж ви красуня!» - кричать звідусіль.
«Про бриль цей я мріяла дуже давно.
Куплю ще цукерки й піду у кіно».
У темному залі Конячка сидить,
Обгортками гучно вона шелестить.
Позаду – лисички, глядачки руді.
Обурились дуже лисички тоді:
«Це що, кінозал чи якийсь балаган?
За вами, Конячко, не видно екран!
Будь ласка, негайно зніміть капелюх!
Чи може, сусідко, ви втратили слух?»
Конячка негарна, і бриль не зняла:
«Себе показати сюди я прийшла,
А також свій модний солом’яний стиль.
Для цього й наділа на голову бриль!
За модою, бачте, завжди я женусь».
Але шарудіння пропало чомусь.
Можливо вже з’їла цукерки свої?
Лисички-сестрички питають її:
«Невже закінчились цукерки, невже?»
Конячка сміється, точніше, ірже:
«Цукерок немає, та є на прокорм
Легкий, мов повітря, солодкий попкорн.
Відкрию відерце, його пожую,
Бо дуже я дбаю про силу свою».
Шпак-ласунчик
Сидить на шпаківні пернатий дивак:
Співучий, чорнявий у цяточку шпак.
І каже воронам той шпак гордовито:
«Достигла черешня моя соковита.
Хоча я, звичайно, і не садівник,
Та їсти черешні я змалечку звик,
Солодкі рожеві й солодкі червоні.
А вам не дозволю, нахабні ворони!
Ось зараз на дерево перелечу –
Наїмся і соку нап’юсь досхочу!»
История cоздания стихотворения:
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:45:36 |
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |