Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-04-16 09:51:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Світ навколо тебе
Світить уночі довкола
Жовтим оком світле коло.
Час пройшов – воно змінилось,
На ріжок перетворилось.
(місяць)
Якось велетні зібрались,
Між собою позмагались,
Розійтися поспішили
І шапкИ свої лишили.
(гори)
Красень із зеленим чубом
І птахам, і звірам любий,
Зрушити не може з місця
Й шелестить зеленим листям.
(дерево)
Мабуть дощик з переляку
Утворив мене - наплакав.
На дорозі я лежу,
Ні за чим я не тужу,
Належуся досхочу –
І на небо полечу.
(калюжа)
Дідуган закашляв сивий
Й полилася з неба злива.
(грім)
Виросла зелена щітка!
Що за дивне диво, дітки?
(ліс)
Де, скажіть, до небокраю
Колосяться урожаї?
(на полі)
Часом в дощову погоду
Сипеться драже із льоду.
(град)
Сонце їх поцілувало
Й пелюстки подарувало.
(квіти)
Струменить блакитна стрічка –
Моря синього сестричка.
(річка)
Аж під хмарами ширяють,
Сонце співом зустрічають.
(жайворонки)
Капелюшок має ніжку!
Це здається дивним трішки.
(гриб)
Струменить бурхливе диво,
В прірву падає сміливо.
(водограй)
Вівці білі кучеряві
У своїй летіли справі,
Та не дуже поспішали,
З неба сонечко забрали.
(хмари)
Ати-бати! Ати-бати!
Йдуть піски, а не солдати.
(дюни)
Килимом земля накрита
Із смарагду й оксамиту.
(трава)
Хто захоче – не закине,
Адже я – легка…
(пір’їна)
У темниці є водиця.
Як же зветься ця темниця?
(криниця)
Стражі вздовж стоять дороги,
Повростали в землю ноги.
(тополі)
Кожний по мені крокує –
Зустріч людям я дарую.
(дорога)
У горі дракон сидить,
Часом дуже довго спить,
А прокинеться, тоді
Світ опиниться в біді.
Він зухвало зарегоче,
Він камінням загуркоче,
Відригне вогонь із пащі.
Спить нехай потвора краще!
(вулкан)
Населяють білий світ
Не одну вже сотню літ
І маленькі, і великі,
Свійські лагідні та дикі.
(тварини)
Там, де море неозоре,
Виграє краса прозора,
Котиться з кінця в кінець,
Має з піни гребінець.
(хвиля)
У молочний кожушок
Вдягся з ранку реп’яшок.
Сонце вийшло, дунув вітер –
І нема чого носити!
(туман)
У віконце стукотить,
Тихо листям лопотить,
Ледь іде – припустить дужче,
І настане справжня хлЮща.
(дощик)
Десь дивачка є одна –
Все ховається вона.
Де живе – ніхто не знає,
Та усім відповідає.
(луна)
На курорті жовті дині
Й полосаті кавуни
Вигрівають сонцем спини
Та смачнішають вони.
Дуже гарно їм живеться.
Як, скажіть, це місце зветься?
(баштан)
Тут для жаб і чапель рай,
Це для них чудовий край.
Та сказати все ж доречно:
Для людей тут небезпечно.
(болото)
Над Землею лиш майне -
Довгий хвіст горить вогнем.
Вічно Всесвітом літає,
Хто ж ракету цю не знає?
(комета)
У повітрі мальовнича
Є картина й ніби кличе.
Не іди до неї ти,
Бо до неї не дійти!
(міраж)
Там, де виють заметілі,
Де живуть ведмеді білі,
Світять з неба до землі
Різнобарвні ліхтарі.
(північне сяйво)
Густо воду вкрила ряска.
Я тепер - зелена казка
Для гусей і для качок,
Називаюся…
(ставок)
Із-за тину виглядає,
Мешканців своїх чекає,
Відбивається зоря
У очах її здаля.
(хата)
Ця паняночка мінлива,
Дивовижно вередлива.
Кожен день вона нова:
То плаксива, дощова,
То посушлива, спекотна,
То морозна і холодна,
То похмура, то ясна.
Хто така, скажи, вона?
(погода)
І велике та важке,
І маленьке та легке,
І без нього гарну хату
Неможливо збудувати.
(каміння)
Всім відомий мандрівник
Довго дмухав, потім зник.
(вітер)
В темнім небі світлячки
Запалили маячки.
(зорі)
Безліч років (дивна річ!)
Зігріває Землю піч.
(сонце)
Як дивитись зверху вниз –
Під ногами бачиш ліс.
(байрак)
З неба вогняна стріла
Стрімко в землю увійшла.
(блискавка)
Синій простір для пташок,
Дім безмежний для зірок,
Сонця, місяця й зорі,
Капелюшок для Землі.
(небо)
Дівчина уранці йшла
Й щось рожеве розлила.
(зоря)
Стигну я не у саду, -
Я із дуба упаду.
(жолудь)
Люди кажуть, що я – б’ю.
Я ж – водичкою пою.
(джерело)
Жовтий та червоний сніг
Покрутивсь – на землю ліг.
(листопад)
Безмежне корито
Водою залите.
(море)
Наділи сестрички
Прекрасні спіднички
(квіти)
У небі над містом
Місточок барвистий.
(веселка)
Море сипуче,
Жовте, сліпуче,
Сонце жарке.
Що це таке?
(пустеля)
Зірка впала
І пропала.
(метеор)
Зимові загадки
Білі мухи прилетіли,
Білі мухи землю вкрили,
(І легенькі, і пухкі!)
Хто, скажи, вони такі?
(Сніг)
На деревах по садках
Паморозь на гілочках,
Мов колюча вата.
А її як звати?
(Іней)
Сипле з неба й сипле сніг,
І збиває вітер з ніг.
Заховай і ніс, і вуха,
Бо вирує...
(Завірюха)
Біла шуба, ніс – морквинка.
Очі чорні – дві вуглинки.
Маю я короткий вік,
Адже я – це ...
(Сніговик)
Ми – є слуги кришталеві
Снігової королеви,
Хоч її й не бачимо.
Сонце гріє – плачимо.
(Бурульки)
Падає усе село
Через те холодне скло,
Що дорогами лягло.
(Крига)
Я знайду велику крижану дорогу,
Металевих «кОней» одягну на ноги.
Взимку, в день морозний, весело кататись.
Тільки ж якось мають «коні» називатись?
(Ковзани)
Загадки про тварин
Як плавець пірнає в воду,
А з води суха виходе.
(качка, гуска)
Хто не бджілка й не комарик,
Хто запалює ліхтарик?
(світлячок)
Хто в куточку без упину
Заплітає павутину?
(павук)
Прилетіла у садок
До духмяних пелюсток.
Сіла, трішки посиділа,
Мед зібрала й полетіла.
( бджілка)
Превеликі гострі зуби,
І ніхто її не любить!
Мов стріла, вона пливе –
Все ховається живе.
Кожна риба в морі знає:
Свій обід вона шукає.
Хто вона? А ви вже чули?
Це морський хижак - …
( акула)
На голівочці корона.
Не горобчик, не ворона!
Диво-пташка чарівна!
Не синиця є вона!
Довгий хвіст і довга шия,
І ходити гордо вміє.
Хвіст, мов віяло, тріпоче,
А на ньому видно… очі!
Найгарніша пташка в світі!
Як же звати пташку, діти?
( павич)
У бабусі є город
І молочний є "завод".
Цей "завод" живе в сараї,
Вранці вийде - погуляє,
Попасеться вдень на лузі
(Любить він травичку, друзі),
Пити схоче – скаже: «Му-у-у!»
Воду принесуть йому.
А як вечір настає,
Молоко у відра ллє.
Буде дітлашня здорова,
Бо "заводом" є …
( корова)
Весняні загадки
Лід міцний на річці скрес,
І пташиний спів луна.
Знає навіть в будці пес:
Це до нас прийшла ...
(весна)
Сонечком земля зігріта,
Тане баба снігова,
І зеленим оксамитом
Проросла кругом ...
(трава)
Сніг не скрізь іще розтанув,
А біленькі квіточки
Вкрили цвітом всю поляну.
Хто, скажи, вони такі?
(Проліски)
З гірки навперегонки
У ярок біжать ...
(струмки)
Повсідались колобки
На тоненькі гілочки.
(Бруньки)
По долинам навпростець
Біг веселий вітерець,
А коли влетів в садок, -
«Сніг» посипався з гілОк
(Не холодний і не тане).
Правда, згодом він зів’яне.
(Пелюстки)
Кругла, жовта, ніби сонце,
В мене квітне під віконцем.
Жовте з часом зніме все -
Й парасольки рознесе.
(кульбаба)
История cоздания стихотворения:
Фео - как сложно творческим людям находиться в позиции независимого наблюдателя во всех сферах бытия - но это необходимо для раскрытия потенциала |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-26 11:44:53 |
Життя в калейдоскопі - тримаємось |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-26 10:58:30 |
Родина - це головне у
нашому житті. І як добре,
коли всі збираються
разом. Дуже гарний вірш, Світлано. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-26 10:13:40 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |