Сейчас на сайте 1697 человек
    Кто онлайн?
    Популярное
    Новые авторы
    Присоединяйся
    twitter
    youtube
    Нет статуса

    Автор: Раиса Татаркова
    Тема: Стихи для детей
    Опубликовано: 2018-06-25 08:34:58
    Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

    Абдулла і осел (віршоване оповідання)

                 Розділ 1
    В кишлаку, в Узбекистані,
    Де завжди стоїть жара,
    Жив собі один дехканин* –
    Простодушний Абдулла.

    Був не бідним, не багатим,
    В полі зранку працював,
    Під чинаром* гарну хату
    Сам собі побудував.

    Якось Абдулла додому
    Йшов з сусіднього села.
    Через степ, йому знайомий,
    Стежка стрічкою лягла.

    Сонце, мов тандир*, палає,
    Під ногами в’ється шлях.
    Он тушканчики стрибають,
    Десь посвистує ховрах.

    Раптом він почув віслючий
    Відчайдушний, дикий крик.
    «Хто ж це так тварину мучить?» -
    Враз подумав чоловік.

    А за пагорбом побачив:
    Вовк на ослика напав!
    Відбивається добряче,
    Б’є копитами вовка

    Та гризе його зубами
    Переляканий осел.
    Пил піднявся під ногами.
    Вовк утік. Ну от і все!

    Абдулла питає: «Друже,
    Звідкіля у степ забрів?
    Виявляється, ти дужий!                                        
    Добре вовчика провчив!

    Бідний! Ранки є на ніжках...
    Та не бійся – не біда!
    Потерпи, сіренький, трішки –
    Допоможе Фаріда!

    Ще й зрадіє, мій хоробрий,
    Зайдемо коли у двір.
    Жінка в мене гарна й добра,
    Ти вже, ослику, повір!»

    Вдвох пройшли вони чимало.
    Ослик більше не тремтить.
    Ось вони вже близ дувалу,
    Ось на вулиці за мить.

    Вуличка крива й вузенька.
    Сонце зморений кишлак
    Припікає гаряченько.
    Ось у двір зайшов ішак.

    Фаріда зраділа дуже:
    «Несподіванка яка!
    Їж овес і кукурудзу,
    Пий водичку з арика*!

    Та не бійся! Змажу ранки...
    Ослику, тепер ти наш.
    Абдулло, не їв ти з ранку.
    Я приготувала аш*.

    Довго ж я тебе чекала.
    Бачиш: напекла коржів.
    Зараз чай наллю в піалу,
    Смачно ти аби поїв!»

    Ослик з першої ж години
    Звик до чуйних хазяїв.
    На собі катав дитину,
    Досхочу і пив, і їв.

    Навіть кращим за собаку                                       
    Для сім’ї він другом став.
    Вовк насниться – з переляку
    Уночі «І-а!» кричав.

                  Розділ 2
    Якось через тиждень, зранку,
    З курпачі* встав Абдулла
    Після гарного сніданку
    І підходить до осла.

    Покуйовдив трішки гриву
    І сказав тоді йому:
    «Мій хороший, мій красивий,
    Зараз я вдягну чалму

    Та найкращий із халатів.
    Повезем ми на базар
    (Бо нема й тяньги* у хаті!),
    Той, що маємо, товар.

    Фаріда моя – майстриня!
    Продамо, вважаю, ми
    Від моєї господині
    Різнобарвні килими».

    Ослик, видно, був не проти:
    Головою закивав.
    (Не чинив, принаймі, спротив).
    Абдулла йому поклав

    Кілька килимів на спину
    Та з гранатами хурджун*.
    «Спродамося – й відпочинем!
    Ну, ходімо вже, хитрун!

    Ти чому не йдеш? Уперся!
    Чи не чуєш? Йди вперед!
    Норов, бачу, в тебе з перцем!
    Мій характер теж не мед!»

    Та ніякі умовляння
    Не впливають на осла!                                          
    Не подіяли прохання!
    «Краще б я купив козла!

    З тебе користі немає!»
    За мотузку потягнув.
    «Йди! Востаннє я благаю!»
    Ззаду він осла штовхнув!

    «Впертий і дурний віслюче,
    Зваж на мій сердитий стан!
    Може, ти за вовком скучив?
    Щоб тебе забрав шайтан!

    Так за їжу ти віддячив?!»
    А осел не йде – стоїть!
    «Ну і впертий! Ну й ледачий!
    Я поб’ю тебе за мить!»

    З пересердя замахнувся.
    «Ти підступний, мов шакал!»
    Раптом голос чийсь почувся.
    Глянув – поруч аксакал.

    «Скільки усього нав’ючив
    На осла! А що верзеш?
    Ледь тварину не замучив!
    Сам ти стільки донесеш?

    Чи знання тобі закриті?
    Що ти коїш? Просто жах!
    Скільки ти живеш на світі,
    Що його створив Аллах?

    Ослики  розумні й милі!
    Понесуть (запам’ятай!)
    Стільки – скільки їм по силі.
    Швидко цей хурджун знімай!

    І собі його на плечі,
    Чи на спину поклади.
    Абдулло, тепер, до речі,
    Подивися ти сюди!                                                

    Ослик сам, без спонукання
    Йде повільно до воріт.
    Є ще в тебе запитання?
    То нема? Тоді – привіт!»

    Дід на вулицю поволі
    За ослом подибуляв.
    (Як завжди – назустріч долі!)
    «Це Аллах тебе послав!

    (Абдулла повеселішав).
    Вік живи і вік учись!
    І, напевно, розумнішим
    Стану я тоді колись!

    Дуже дякую, шановний!» –
    Каже діду Абдулла.
    «Будь здоровим і не гордим!» -
    Відповідь така була.

    Посмішку сховав у вуса
    Сивий, мудрий аксакал.
    І дехканин посміхнувся,
    Й за ослом попрямував.

    Тупотять осла копитця,
    Йде покірно помічник.
    Господарству знадобиться
    Цей сумлінний працівник.

    Магазин стоїть за рогом,
    Край дороги – чайхана*.
    На базар біжить дорога,
    Й Абдуллу веде вона.

    Ослик поруч чимчикує.
    Абдулла жує урюк*.
    Йде собі і так міркує:
    «Ну, і хто ж із нас віслюк?»
          
                                                                
    Значення деяких слів:
    Дехканин – селянин.
    Чинар – дерево платан.
    Тандир – піч для випікання коржів.
    Дувал – стіна навколо кишлака.
    Арик – зрошувальний канал.
    Аш – плов.
    Курпача – кольоровий матрац, постелений на підлозі, сидячи на якому, їдять.
    Тяньга – монета в Узбекистані.
    Хурджун – мішок.
    Чайхана – заклад, у якому п’ють чай.
    Урюк – сушені абрикоси.

    История cоздания стихотворения:


    Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
    Количество читателей: 88

    Рецензии

    Всего рецензий на это произведение: 1.
    Мудрість аксакала розставила все по своїх місцях.
    Гарна казочка, дякую, Рая!
    2018-06-25 22:25:27
    І я тобі дякую!
    2018-06-26 09:17:15
    2018-06-26 16:23:07

    Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


    Регистрация


    Рейтинг произведений


    Вход для авторов
    Забыли пароль?
    В прямом эфире
    Игорь, очень хорошо!И тайна, и чувственность, и классическая красота строк... и смещение времени.
    СМ. в названии зпт потерялась.Успехов!
    Рецензия от: Светана
    2018-11-21 12:00:08
    "И молчаливость многолюдья, И многолюдья пустота" - как точно сказано.
    Рецензия от: Аразова Марина
    2018-11-21 11:54:34
    Так легко и душевно о самой родной.. Светлая память.
    Рецензия от: Оксана Филиппенко
    2018-11-21 11:37:22
    На форуме обсуждают
    Учёные создали жуткое приложение, с помощью которого можно увидеть духов на фото. Страшно, но красиво

    Молодые американские учёные с помощью искусст(...)
    Рецензия от: Любина Наталья
    2018-11-21 09:01:40
    Триумф моли

    Внешнеполитические успехи Путина:

    1. Трамп.
    2. Брекзит.
    3. Беженцы в Европе.
    4. Выкидывание из G8.
    5. Непризнанные нищие республ(...)
    Рецензия от: Любина Наталья
    2018-11-21 08:46:43
    Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.