Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-08-08 08:46:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Квакає в ставочку жабка:
«Ква-ква-ква! Погляньте: бабка
Тільки-тільки народилась,
Ще і крильця не розкрились!
Поки що вона безсила,
Та підсушить сонце крила,
Потім їх розгладить вітер –
Й зможе бабка полетіти.
З днем народження, вертухо!
Жабеня мале послухай:
Ось мої сестрички й браття,
А від нас тобі – латаття
(Жовта водяна лілея)
Й привітання разом з нею!»
Рибки бабку теж вітають,
І здоров’я їй бажають:
«Подивись, для тебе виріс
Чарівний чудовий ірис!»
Білу зрізавши лілею,
Навіть рак прийшов до неї:
«Ти прийми мої вітання
І найкращі побажання!»
«Як же навкруги красиво!
Милі друзі, я щаслива!
Дякую за привітання!
Полечу на полювання,
Комарі, щоб не дзижчали
І нікого не кусали,
Щоб не дошкуляли мухи,
Неприємні дзикотухи,
А мені була щоб їжа,
І смачна, і дуже свіжа».
Вмить сховались до зорі
Всі кусючі комарі,
Не дзижчать поблизу й мухи!
Робить бабка перші рухи.
Здійнялись прозорі крила -
Й над ставком вона злетіла
І, милуючись собою,
Закружляла над водою:
«Чим вам за добро віддячу?
Ви ж мені рідня неначе!»
«Це ж так просто, люба бабко! –
Відказало жабенятко. –
Як опинишся тут знову –
Привітаєш добрим словом.
Добре слово робить диво!
Будь весела і щаслива!
І нічого нам не треба!
А тепер лети у небо!
З днем народження, вертухо!»
Не вітали тільки мухи…
История cоздания стихотворения:
Світла та нескінченна
пам'ять
р.б.Світлані Щира та зворушлива присвята, Юрію, яка не можливо залишити без підтримки З повагою |
Рецензия от: Анна Степанюк 2024-03-28 20:56:32 |
В последней строке, вероятно, случайно не хватает парочки букв - "случившемуСЯ". |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-03-28 20:20:20 |
Я присоединяюсь к вашим рецензорам. Стих - герой нашего времени, четко, по сути, хорошая лирика. Ещё особое почтение вам, как человеку. Чернобыль помнят все. |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-28 20:15:41 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |