Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-11-13 16:34:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
«Не людина й не примара,
Не тварина і не птах —
Я великий Нечупара,
Неохайний просто жах!
Зовсім я не задавака!
Тільки от що вам скажу:
Хоч і гарний я друзяка —
З ким попало не дружу!
Над Землею політаю,
До дітей попристаю —
Друзів точно відшукаю
У компанію свою.
Ось почну з цієї хати...
Все красиве і нове.
А сорочечка зім’ята...
О, так тут мій друг живе!
Під столом він неохайно
Дев’ять жуйок наліпив.
Як чудово, як це файно!
Ще й лежить повсюди пил.
Він і я — чудова пара,
Хоч від радості кричи!
Нечепура й Нечупара,
Як же гарно це звучить!
Погуляв я тут доволі,
Ще навідаюсь сюди.
А господар, видно, в школі.
Полечу і я туди.
Ну а от уже і школа!
Поспішу у перший клас.
Скільки тут дітей довкола!
Поспілкуємось якраз.
Ти дивись, та тут чистьохи!
Я до них не підійду.
Не журюся анітрохи:
Неохайних теж знайду!
Де мої жадані діти,
Нечепури-пустуни?
Як мені не порадіти?
Ось нарешті і вони!
Ти не миєш шию й вуха,
І нехай хоч з неба грім?
Ах, ти ж мій нечепуруха,
Будь товаришем моїм!
На одежі в тебе плями
І не чищене взуття?
Неохайний ти у мами?
Ти для мене — відкриття!
Ти заляпав клеєм парту?
Маєш зошити брудні?
Що ж, тоді сказати варто:
До вподоби й ти мені!
Не розчесуєшся, бачу.
Ах, який ти молодець!
Я від щастя ледь не плачу!
Викинь зовсім гребінець!
То ж якщо ви неохайні,
Знайте: дуже вас люблю!
І гайда, гайда негайно
У компанию мою!»
Глянули на нього діти —
Це ж страховисько якесь:
Не причесаний, не митий
І брудний-бруднющий весь.
«І не схожі ми на тебе!
Неприємний ти, бридкий.
Хоч впаде на землю небо —
Не потрібен друг такий!»
Як це сталось — невідомо
(Хто підмовив? Чий це вплив?):
Діти кинулись додому,
Вчитель тільки рот розкрив.
У хатах, в своїх кімнатах,
Заходилась дітлашня
Прасувати, прибирати.
Піднялася метушня.
Хтось у ванній миє тіло,
Хтось пере свої штанці.
Пахнуть порошок і мило.
Гарні дітки! Молодці!
Й Нечупару підхопили
(Він пручається, кричить!),
Мили-мили, мили-мили,
А як вимили, за мить
В хлопця він перетворився.
Посміхається дивак,
Каже, що уперше мився.
Та невже буває так?
Симпатичне чисте личко,
Ластовинням вкритий ніс,
Грають ямочки на щічках.
Невеличкий сам на зріст.
От така недавно сталась
Чудасія-дивина.
Через те, що все владналось,
Я радію не одна.
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |