Нет статуса

Автор: Раиса Татаркова
Тема:Детская проза
Опубликовано: 2018-12-08 09:42:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Новорічна ялинка

                                                  
        Відчинилися вхідні двері. Це мама з татом повернулися з базару.
       –Купили? – радісно крикнула Оксанка зі своєї кімнати і побігла зустрічати батьків. Та опинившись у прихожій, розгублено запитала: – А де ж ялинка?
       –Як де? Ось! – татко показав рукою на довгу картонову коробку, що стояла у кутку. Він розкрив її, і Оксанка побачила... штучну ялинку. На очі дівчинки навернулися
сльози:
       –Хіба ж це ялинка? Вона ж несправжня! І Новий рік у нас тепер буде теж несправжній!
       –Вибач, доню, що не порадилися з тобою. Вже на базарі ми з татом вирішили, що так буде краще. А знаєш, чому ми купили штучне деревце? – запитала доньку мама.
       –Знаю! Тому, що ви жадібні! – сердито бовкнула Оксанка. – Не хочете щорічно витрачати гроші на нову ялинку! А краще буде тільки для вашого гаманця! А от батьки
Надійки і Віталика не жадібні, і у них буде справжнє свято.
       –Ніколи не говори того, про що згодом пошкодуєш, - спокійно зауважив тато. – А наша штучна ялинка, до речі, врятувала живу. Ліс треба берегти, бо дерева – це
легені нашої планети: вони виробляють кисень, без якого життя просто неможливе.
       –Так можна ж було купити маленьку ялинку! – не здавалася Оксанка.
       –Навіть невеликій ялинці потрібно щонайменше п’ять років, щоб підрости. Що буде з лісом, якщо кожна родина захоче собі справжню ялинку? – додала  мама.
        –Саме так,– продовжував тато. – А давайте, влітку разом поїдемо на прогулянку у сосновий ліс, помилуємося його красою, подихаєм хвойним повітрям! Я певен,
доню, що ти після цього ніколи не захочеш, щоб заради кількох святкових днів для тебе зрубали ялинку чи сосну. До речі, я вже давно хочу написати картину з лісовим
краєвидом. То поїдемо?
       –Та ну вас! Зіпсували мені свято та ще й виправдовуєтеся! – ображена Оксанка пішла до своєї кімнату, грюкнула дверима і з сердитим виразом обличчя всілася на
диван, охопивши ноги руками. Прикрашати штучну ялинку вона навідріз відмовилася, і батьки уперше зробили це самі.
       Перед настанням Нового року настрій дівчинки дещо покращився: ялинка хоч і несправжня, але ж подарунки під нею будуть справжніми!
       Дружно зустрівши Новий рік, сім’ я лягла спати. Оксанці лишилося тільки дочекатися ранку, щоб нарешті побачити, які подарунки для неї покладуть під ялинку
батьки, адже у Діда Мороза дівчинка давно вже не вірила. Засинаючи, вона чомусь згадала красуню-сосну, яка росла у дворі сусідів, а потім уявила, що дерево зрубали,
занесли у будинок і прикрасили. Двір ураз спорожнів і, втративши свою самобутність, став ніяким. Про сосну нагадував тільки пень.
       –Було б сумно, якби так і сталося... Все ж таки батьки праві... Нехай живуть і сусідська сосна, і усі сосни та ялинки у лісах, – подумала Оксанка і заснула.
        Прокинулася дівчинка незвично рано, бо дуже кортіло побачити подарунки. Накинувши поспіхом халат, вона побігла у кімнату, де стояла святкова штучна ялинка.
Під нею Оксанка побачила пакунок з мандаринами і цукерками, а також великого іграшкового клоуна з червоним носом  і посмішкою аж до вух. Дівчинка зраділа, бо
одразу впізнала його: саме він щоденно посміхався їй з вітрини магазину іграшок, коли вона, першокласниця, поверталася зі школи додому. Оксанка простягнула руки,
щоб його узяти, але тут почалися справжні дива! На гілках штучного деревця мелодійно задзвеніли дзвіночки, що його прикрашали, самі собою яскраво загорілися
різнокольорові гірлянди і велика різдвяна зірка, залунала весела новорічна пісенька і, підкорюючись її ритму, легенько загойдалися скляні намисто, бурульки і різнобарвні
кульки. З гілок ялинки Оксанку навперебій вітали з Новим роком ялинкові іграшки: зайчик, лисичка, білочка, ведмежа, мишка, сніговичок і, звичайно, янголя з прозорими
крильцями.
       –Тату, мамо, швидше йдіть сюди! Ви такого ще ніколи не бачили, – гукнула  вражена дівчинка.
       Батьки одразу прибігли, і у цю мить просто з нізвідкіля на ялинку посипався справжній сніг і запахло хвоєю. Сніг йшов не більше хвилини. У теплій квартирі сніжинки,
ледь торкнувшись шпильок ялинки, одразу танули і перетворювалися на  краплинки. Висвітлені лампочками гірлянд, вони спалахували райдужними вогниками.
       –Але ж це неможливо... – не вірячи своїм очам,  сказав Оксанчин тато.
       А мама взагалі не могла вимовити ані слова. Раптом у вікно хтось постукав. Повернувшись, усі побачили скрізь скло усміхненого Діда Мороза!
      –З Новим роком, добрі люди! – сказав він, і привітно помахавши рукою, одразу зник. А от під ялинкою з’явилися нові подарунки: солодка вата, що нагадувала
сніговий замет, льодяники, схожі на бурульки, чудовий іграшковий олень з гіллястими рогами, пізнавальна книга з картинками «Світ рослин» (це для Оксанки); намисто з
гірського кришталю та парфуми, в ароматі яких відчувався і легкий майже невловимий запах хвої (це для мами); набір фарб, пензликів і сувій полотна для малювання (це
для тата). А поруч лежала записка: «Дякую вам, що зберегли життя лісовій красуні-ялинці. З повагою Дід Мороз».

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 531

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.
Чудово!
2018-12-10 15:06:14
Спасибо, Жанна!
2018-12-10 17:26:18
Замечательно!
2018-12-09 20:02:18
Спасибо, Люся!
2018-12-10 12:46:05
Раечка!Замечательно!Особенно для меня, как для человека с детства привыкшего к искусственной ёлочке, последние несколько десятков (!!!) лет ставим в НГ только искусственную...У нас их две:одна старенькая ещё родительская, другая помоложе ей лет 10...Спасибо, деток нужно так и воспитывать, в том числе и литературными произведениями...Ты свой вклад в это делаешь хорошо,Раечка!Удачи и всех благ!)))
2018-12-09 19:54:47
Большое спасибо, Юра, за тёплый отклик! Этот и предыдущий рассказы в прошлом году были опубликованы в детской литературно-художественной газете. Авось кто-нибудь из детей их и прочитал.
2018-12-10 12:50:47
2018-12-10 13:08:49
Хороший рассказ, Рая. Твоя проза хороша, но я люблю твои удивительные волшебные стихи. Удачи!
2018-12-08 15:47:32
Спасибо, Наташенька! Мне очень приятно!
2018-12-08 16:34:32
2018-12-08 17:41:28
Тепла, солодка, достеменна та повчальна дітям новорічна оповідь, Раєчко.
Бути добру! Дефонтер
2018-12-08 11:49:46
Бути добру, Валерію! Дякую за відгук!
2018-12-08 16:33:51
!
2018-12-08 17:02:47

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Ох, зрозумів вже в сивині:
Любов - мина, образа - ні.
Її потужні згадки-пута:
Пробачить можем. От забути......
Рецензия от:
Всеволод
2024-04-19 07:17:34
Чудово написано, Оксано! Справжня філософія! Натхнення тобі та гарного дня!
Рецензия от:
Сергей Андрейченко
2024-04-19 05:24:07
Прекрасний вірш, Світлано! Гарного Вам дня!
Рецензия от:
Сергей Андрейченко
2024-04-19 05:19:52
На форуме обсуждают
У одних голова на двери,
И ученье про мертвого плотника
Разжигает страсти внутри,
Не понять им простого работника,
Восхищённого с фузом гитарой...(...)
Рецензия от:
Атеист
2024-04-17 22:27:42
Хеви металл! Всем привет!
Драйва лучше в мире нет!
Вот послушай-ка Accept
Сразу станет меньше лет!

У фанатов AC/DC
До сих пор в порядке писи!(...)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-13 16:14:51
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.