14 серпня - Медовий Спас (Маковея)
/ Важлива подія /
НАРИСУЙ СЛОВОМ. Прием работ
/ АП Проба пера /
ОС-03, Смирнов Николя
/ АП Рецензії /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2034 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Раиса Татаркова
Тема: Стихи о войне
Опубликовано: 2019-10-14 11:22:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Янгол

                                    
                                     Невже живі? Невже над ними небо
                                     Просвічує крізь листя цих дерев?
                                     Невже пташо́к лякливий чують щебет
                                     І ... войовничий БТРів рев?

                                     Невже живі? Невже це їм не сниться?
                                     Чому живі? Захищені? То ким?
                                     Трава так пахне і лоскоче лиця!
                                     У схованці – в «зеленці» вояки.

                                     Позаду бій, жахливий і запеклий:
                                     «Котел», а потім «милість» – «коридор».
                                     Та переможеним відкрилось пекло:
                                     Колона їх розстріляна в упор.

                                      Тано́к кривавий, лютий вихор смерті.
                                      Російські танки нищили й «Швидкі»...
                                      Тіла нещасних вибухом роздерті...
                                      Поранені добиті вояки...

                                      І ска́лок дощ... Та ні! Не дощ, а зли́ва
                                      Січе людей, і ллється-ллється кров...
                                      Оця земля колись була щаслива,
                                      Тепер «братерську» пізнає «любов»...

                                       Їх укриття надійнішим не стало:
                                       Крізь росіяни, ніби ті вовки,
                                       Шукають «укрів». Крові, видно, мало...
                                       І втислися у землю вояки.

                                       Страшна утома, біль, велика спрага,
                                       Нещадно сонце гріє, ніби піч.
                                       Замри, бо тут є зайвою відвага!
                                       Скоріш би вечір, а за ним і ніч!

                                       І раптом звідкілясь взялась собака.
                                       Напружився у хлопців кожен нерв.
                                       Якщо вона хоч раз один загавка,
                                       То їм – кінець. Робити що ж тепер?

                                       Собака всіх обнюхала і тихо
                                       Вляглася поруч, як не дивно це.
                                       Мовчала цілий день – не сталось лиха.
                                       Невже тварина зрозуміла все?

                                       Вночі свідомо (зовсім, як людина!),
                                       Коли зненацька хтось на лапу став,
                                       В собі вона скавчання подавила.
                                       «Ти – янгол!» – командир тоді сказав.

                                       А згодом поруч бігла охоронцем
                                       До Ка́льміуса – сплячої ріки.
                                       Дістатись до своїх до сходу сонця
                                       Будь що були повинні вояки.

                                       На перепоні їм ріка не стала:
                                       Гвардійці перейшли її убрід.
                                       На березі собака все стояла
                                       І воякам дивилася услід.

                                       А далі повернулася приблуда
                                       Й побігла в ніч – відомо їй куди.
                                       Можливо, це й насправді янгол, люди,
                                       Який бійців урятув з біди?


История cоздания стихотворения:

Іловайська трагедія. Вірш створено за розповіддю Руслана Хомчака.

2
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 309

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 15.
Справжня балада у вас вийшла. Дякую.
2020-06-19 19:45:23
Так, щось подібне до балади. Треба скоритити.
2020-06-19 21:36:13
По-моєму, нічого скорочувати не треба. Саме те, що треба. Дякую.
2020-06-20 20:09:17
Очень больно, очень 👏
2020-02-11 18:34:46
Спасибо за отклик!
2020-02-11 23:19:55
Як талановито розказано поетичним словом про трагічні події! Бог дав тобі, Раїсо, цей талант! Хай бережуть ангели-охоронці наших хлопців.
2020-02-11 18:28:06
Дякую, Тетяно!
2020-02-11 23:19:32
Рая, я знаю эту историю — блестяще описано. А я не могу про такое...Я просто тогда умирала с нашими и за них.........Еле научилась снова улыбаться. Да и то, пока временно...
2019-12-09 00:58:58
Приятно, что мы единомышленники.
2019-12-09 16:00:52
Дуже зворушливі рядки, біль долинає до самого серця.Щиро дякую за таку роботу!
2019-12-08 07:17:32
І я вам дякую, Вікторе!
2019-12-08 18:35:14
Дуже сильний вірш, Раїсо, дякую. Хай щастить!
2019-11-09 17:27:53
І я вам дякую!
2019-11-10 09:16:11
2019-11-11 16:42:14
Дійсно, Янгол! Дякую, Раїсо, за Ваш поетичний дар та зворушливу розповідь про цю трагічну подію. Всього Вам найкращого...)
2019-10-18 09:38:46
Спасибі, Миколо, за добрі слова!
2019-10-18 16:17:23
Страшна трагедія нашого народу! Навіть не віриться, що це відбувається зараз в моїй країні. Дякую Вам, Раїсо, за проникливу розповідь. Дуже гарно написано. Творчої Вам наснаги!
2019-10-15 20:38:01
І я вам дякую!
2019-10-15 21:59:38
До слез... Спасибо, Рая! Мой низкий поклон!
2019-10-15 08:57:25
И вам спасибо!
2019-10-15 12:31:16
2019-10-15 12:37:25
І фото і розповідь твоя,Раєчко, дуже зворушливі...Майже казковий епізод з життя тих, хто вижив в трагедії...Дуже сподобався вірш, а якщо згадати про твоє довге мовчання...Зі святом тебе!На все добре!)))
2019-10-14 17:34:07
І тебе зі святом! Дякую за відгук.
2019-10-14 19:00:17
Оповідь пробирає до сліз... А написали гарно, високим поетичним українським словом. Спасибі Вам Раїсо, і уклін до землі за любов до України і за пам'ять.
2019-10-14 15:11:42
І я вам дякую, Ніно, за прочитання і теплий відгук.
2019-10-14 16:55:23
Раєчко! Низько схиляю голову перед бійцями, перед твоїм поетичним даром і перед Яголом-собакою.
Дуже пронизливі рядки. Слава героям!
2019-10-14 15:01:42
Слава героям! І дякую за відгук!
2019-10-14 16:54:30
2019-10-14 21:24:13
Трогательное стихо, до слёз! Рая, здорово написала! Спасибо.
2019-10-14 14:57:54
И тебе спасибо, Арте!
2019-10-14 16:53:53
2019-10-15 11:33:13
Здравствуйте, Рая! Сижу и плачу, никак не могу уйти от Вашего "Ангела". Живу на берегу Кальмиуса, который летом действительно в некоторых местах можно перейти вброд. И, как никто, знаю и вижу то, о чём Вы написали. Не все, даже в Украине, понимают и чувствуют эту боль так как Вы. Спасибо огромное! А ещё - очень талантливо!
2019-10-14 14:50:15
Спасибо, Светлана, за отклик! А как может быть по-другому? Донбасс - моя родина.
2019-10-14 16:53:27
Страшная трагедия. Спасибо огромное за память о людях, погибших на войне.
2019-10-14 12:38:10
И вам спасибо, Марина!
2019-10-14 16:49:15
2019-10-14 18:11:53

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Поётся под мелодию танца. Оригинального текста не знаю, поэтому судить, перевод это или просто стих, не берусь.
С праздником, Ник!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-08-14 22:48:58
Стихи красивые, "победное копьё" очень понравилось.
А вот слово "комфортный" не вписывается в общую картину стихотворения, я бы его здесь не использовала точно. Очень красиво и подробно описано природное явление. Спасибо! Удачи и вдохновения Вам, Татьяна!
Рецензия от: Волчанова Елена
2020-08-14 22:44:46
Мабуть, і провидцю важко знайти відповідь на це питання.
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-08-14 22:41:15
На форуме обсуждают
💙💛74-річн а мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової «От Донецка до Кремля — это русская земля»
Слухай, Вік(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-14 18:13:59
Роман Донік
Вместо того, чтобы готовится к пандемии, оборудовать больницы, защитить и мотивировать медиков, Владимир Александрович пообещал миллион з(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-14 18:13:18
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.