Нет статуса

Автор: Раиса Татаркова
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-05-03 11:15:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Телефон

                               Дощ осінній січе, холоднеча, сльота –
                               І пекельний вогонь росіян.
                               А у вічність солдатська душа відліта
                               Крізь снарядів страшний ураган.

                               А коли перелякана тиша на мить
                               На розхристану землю сіда,
                               Чутно, як телефон безперервно дзвенить
                               Й безнадійно, бо сталась біда...

                               І свідомості спалах останній (чи злет):
                               Море світла, віддалений дзвін,
                               Із ромашок у полі збирають букет
                               Молоденька матуся і він...

                               От і все... І нічого уже не болить
                               У бійця, що лежить під кущем...
                               Телефон розтривожено знову дзвенить,
                               Обмивається тіло дощем...

                               «Друже, брате, отямся! Ти чуєш? Не йди!» –
                               Нахилився товариш над ним.
                               Та в останньому погляді смерті сліди...
                               На коліна упав побратим:

                               «Ми ж з тобою пройшли через безліч боїв!
                               Що ж ти, друже... Невже все дарма?
                               Ти ж в війні перемогу здобути хотів...», –
                               Обережно його підніма.

                                А під тілом червоний від крові полин
                                І кривава зловісна ріка...
                                Телефонні сигнали... Це мама, а син
                                Неживий... Вже нема вояка́...
                                
                                У товариша сльози течуть по щоці,
                                Друга мертвого він обійма.
                                Телефон все дзвенить і дзвенить у руці...
                                Як сказати, що сина нема?..

                                 Полетів до небесного війська солдат
                                 Життєрадісним і молодим,
                                 І не буде для нього дороги назад...
                                 «Я помщусь...», – шепотів побратим...

История cоздания стихотворения:

Вірш написаний за реальною історією.

7

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 179

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.

Эдуард Неганов

Очень щемний стих.. Картина перед очима моментально з'являється і сльози заважають читати... (Телефон на полі бою) приблизно така має бути назва... Дякую Вам Раиса! +1 !!!

2023-05-05 12:07:10

Раиса Татаркова

Дякую. Може, назва й не зовсім підходить, але іншу придумати не змогла.

2023-05-05 12:12:58

Эдуард Неганов

Предпоследняя или последняя строчки восьмого катрена подойдут для названия.

2023-05-05 12:43:03

Раиса Татаркова

Дякую, подумаю.

2023-05-05 12:51:51

Артур Сивий

Дякую вам, що так емоційно переймаєтеся за наших загиблих героїв. Героям Слава!

2023-05-05 11:40:43

Раиса Татаркова

А я вам дякую за прочитання і відгук.

2023-05-05 12:00:49

Артур Сивий

2023-05-05 15:33:33

Артем Бєлєвцов

Тяжкий вірш, але актуальний. Миру ☮️ Україні!

2023-05-05 11:29:03

Раиса Татаркова

Дякую, Артеме! Миру усім нам!

2023-05-05 12:00:11

Олег Жовтень

Цікаве бачення

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2023-05-05 09:53:36

Раиса Татаркова

Дякую, Олеже!

2023-05-05 11:59:32

Юра Рашкин

бездоганно: потрясає свідомість і проймає до самої глибини душі! добра вам, Раїса Павлівно і довгоочікуваного миру!

2023-05-05 09:25:22

Раиса Татаркова

Дякую, Юрію Георгійовичу, за таку високу оцінку мого твору! І вам добра і миру! Ви в місті?

2023-05-05 11:59:05

Юра Рашкин

нажаль, ні: дочекаємось перемоги - побачимось обов'язково!

2023-05-05 14:09:07

Раиса Татаркова

2023-05-05 19:45:10

Євгенія Хочинська

Це щось неймовірне! Ніби ви самі були там, на полі бою.
Без сліз читати не можно!

2023-05-05 08:54:49

Раиса Татаркова

Дякую, Євгеніє.

2023-05-05 11:49:23

Чухнина Мария

Так пронзительно глубоко и так актуально. Лайк. Ваше стихотворение не может оставить равнодушным и я не понимаю, почему так незаслуженно мало отзывов.

2023-05-05 00:43:16

Раиса Татаркова

Спасибо, Мария. Наверное, название не вызывает желания прочесть.

2023-05-05 11:48:33

Чухнина Мария

2023-05-06 08:38:44

Ольга Савенкова

Не можна читати без сліз

2023-05-03 17:17:39

Раиса Татаркова

Дякую за прочитання і відгук.

2023-05-03 19:49:36

Тесленко

Щиро вдячний за вірші. З повагою

2023-05-03 14:28:56

Раиса Татаркова

Дякую вам.

2023-05-03 17:07:45

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений