Автор: Раиса Татаркова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-09-25 13:30:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вона танцює...

Вона  усміхнено  танцює:
«Ну  подивись,  яка  краса!»
На  плазмі  –  ліс,  життя  вирує
Та  водоспадова  коса.

Лунає  музика  чудова,
В  повітрі  нотками  бринить.
Вона  –  її  світобудова,
Її  підтримка  в  кожну  мить.

Вона  закохана  у  квіти,
Які  для  неї  –  всі  світи.
І  буде,  як  мала,  радіти,
Коли  почнуть  вони  цвісти:

Нарциси,  півники,  тюльпани,
Посаджені  дбайливо  в  ряд…
А  далі  –  інших  час  настане,
Лілей  відкриється  парад.

Вона  годує  безхазяйних
Собак  голодних  і  котів:
«Якщо  народжені  –  звичайно,
Цього  могутній   Бог  хотів».

Тварини  всі  для  неї  –  діти,
Їх  не  жаліть  –  великий  гріх.
Є  привід  курочкам  радіти:
Не  зварять  суп  ніколи  з  них.

Вона  усміхнено  танцює,
Зібравши  волю  у  кулак,
В  уяві  світ  краси  малює,
Вона  живе,  у  неї  –  рак…

История cоздания стихотворения:

Вірш про мою подругу. Жива природа надає їй сили для боротьби з хворобою, допомагає відновлюватися після хіміотерапії і разом з нею перемагає.