Автор: Лиза Верская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-10-09 17:10:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

вино із мертвих світлячків

Якщо твого завтра нема,
і ти в особистому пеклі?
Навколо зима. Зима.
І сонце лиш зірка. В серці

ні крові ні серцебиття.
Душа як оголені дроти.
Навколо війна. Війна.
Безпомічність аж до нудоти.

Навколо птахи. Гілки
викльовують небу очі,
кривавлять дощем на дахи,
сиреною виючи. Хочу

лежати на голій землі,
вдивлятись в поранений простір,
такий же подертий і злий,
як пес спід завалів. Щоночі

у склянку кладу світлячків,
вже мертвих, неначе лампадки,
що загасли посеред могил,
милуючи фото нащадків.

Цей напій приглушить думки.
Я п’ю його замість вина.
Бо що, якщо завтра - не буде?
Якщо мого завтра нема?

История cоздания стихотворения: