Автор: Матяш Виктория
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2018-05-03 11:22:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ще не загоїлася рана...

Ще не загоїлася рана - навік в душі осіла грузом!
Ще не загоїлася рана - печаль, негода і журба...
Можливо, пізно або рано, ще відчайдушна прийде муза,
Можливо, пізно або рано, підніме гілочки верба.

Колись давно дзвеніло щастя і все було надійним
домом...
Колись давно дзвеніло щастя, життя   купалось в
молоці!
Тепер немов колючі голки застрягли міцно й гірко
стогнуть!
Тепер оці колючі голки не втримати в одній руці!

Тікати марно... сподіватись, що все на місце стане
чемно...
Тікати марно... сподіватись, що не розлучить буревій...
На попелищі важко грітись, вдяглась у чорне наречена.
На попелищі важко грітись, вже не збере своїх надій.

І вже коханою не бути, віддавши снам кохане серце.
І вже коханою не бути - нема коханого, на жаль...
Допоки син не втре сльозини - не проросте нове
стебельце,
Допоки син не втре сльозини - не одягти весільну
шаль.

Нехай болітиме пекельно, та я кохати вічно буду!
Нехай болітиме пекельно, та вже до скону не одна.
І оживе колись, напевно, надії мармурова груда.
І оживе колись, напевно, хильнувши горе все до дна.

Вже не загоїться ніколи, не зарубцюється з роками.
Вже не загоїться ніколи довічна згадка про біду.
Та вірю, пізно або рано, прийду, уквітчана вінками.
Та вірю, пізно або рано, до тебе, милий мій, прийду.

Як тільки син побачить сина, дружину взявши перед
Богом,
Як тільки син побачить сина і щастя в дім його прийде,
Я зрозумію, що кохана. Засне навік моя тривога.
Я зрозумію, що кохана. Душа свободу віднайде.

Пройду усі складні дороги і буде зустріч незрівнянна.
Пройду усі складні дороги і відбудую всі мости.
Поставлю сина я на ноги і стихне та страшенна рана.
Поставлю сина я на ноги і будем поруч я і ти.

История cоздания стихотворения:

З циклу творів, написаних після загибелі мого першого
чоловіка...
16.08.11 у результаті нещасного випадку, раптово і
назавжди пішов мій Олександр... Зі мною залишився
наш 2 річний син... Це був дуже важкий період. І ці рани
ніколи не перестануть кровоточити...

Вірш перекдадений українською 26.03.23 р.