Автор: Левшина Светлана
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2018-05-15 09:49:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Осіння ніч...Лиш вітер листям шелестить,
зіркове небо ніжно землю укриває.
І місто стомлене давно вже спить,
лише чомусь у мене сну немає.
Думки розсіялись в небесній висоті,
яскравими зірками загубились...
І знову я одна,насамоті,
своє життя згадала,зажурилась.
Лиш повний місяць світить у вікно
і сяйвом ніжним знову обіймає...
Коханого нема - і вже давно
ніхто мене теплом своїм не зігріває.
Осіння прохолода в серці поселилась,
в думках таємних я про щастя мрію...
Та без коханого я жити не навчилась,
тому на щастя втратила надію.
История cоздания стихотворения:
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
воно? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-03-28 15:42:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |