Автор: Левшина Светлана
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-18 12:56:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Виглядає матуся сина

Край села,біля старого тину,
виглядає матуся сина.
Пригорнути скоріше хоче,
витирає хустинкою очі...
Тут,колись притаївши тривогу,
провела синочка в дорогу.
Стільки років уже минуло,
та нічого вона не забула.
Відпочинку ніколи не знала.
Діточок своїх щиро кохала,
і синочка,й маленьку доню.
Пам"ятає всі ночі безсонні.
І хвороби,і перші кроки...
Пролетіли так швидко роки.
Діточки вже повиростали,
тільки щастя в очах щось мало.
Щоб були завжди поруч хотілось,
та вони,як пташки,розлетілись...
Вже дорослі...Розправили крила,
тут матусю саму залишили.
Бо у кожного - різні дороги...
А в очах матусі тривога,
тільки серце щемить від болю...
Та така материнська доля!
Тепер Бога щоночі молила,
для дітей своїх щастя просила.
Свою матір не забувати
і дорогу до рідної хати.
Та одне серце матері знає,
що дітей своїх завжди чекає.
Їх приїзду матуся радіє,
обійняти скоріше мріє...

Тож стоїть біля старого тину.
Виглядає матуся сина...
  2017.
    Фото з інтернету

История cоздания стихотворения: