Автор: Левшина Светлана
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-19 12:48:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мамине тепло

Роки летять,і час спливає,
стежки дитинства снігом замело...
Та досі моє серце зігріває.
той дотик ніжний -мамине тепло.

Поради часто в неї я питаю,
коли сумую і душа болить.
Бо мами  нас завжди оберігають
і захищають кожну мить.

В думках лечу у те життя казкове,
де гріло серце щастя і тепло.
І в спогадах я повертаюсь знову
під материнське лагідне крило.

Де тільки радість,смутку там немає,
де сад квітучий листям шелестить.
А пізно ввечері на небокраї
яскрава зіронька моя горить.

Де місяць колисав мене щоночі,
де вранці сонце п"є з трави росу...
І завжди поруч мамині ласкаві очі.
Де вітер розплітав мені косу...

Трава,нагріта сонцем,зеленіє,
шовковим килимом торкається до ніг.
І серце в грудях б"ється і радіє.
А мама...Знову вийде на поріг,

примружить очі,ніжно усміхнеться,
спітніле витре хусткою чоло...
Та мами вже нема,а все мені здається -
я досі відчуваю її погляд і її тепло.

  3.02.2016р

История cоздания стихотворения: