Автор: Левшина Светлана
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-05-21 09:27:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Добре серце (вірші для дітей)

Жив безхатченко один.
Значить,був нічий він син...
Бо не мав матусі,тата.
І не мав своєї хати.
Ще недавно мав родину,
і батьки любили сина...
Та із гір зійшла лавина -
і загинула родина.
У селі рідні не мав.
Сиротою Йванко став.
НІкому його ростити -
в дитбудинку має жити.
Не хотів туди Іванко...
Тож зібрався спозаранку,
свої речі швидко склав,
в місто сам помандрував.

Як батьків його не стало -
десять літ йому минало.
Був хлопчина роботящий,
не який-бо там ледащо.
В місті швидко він прижився,
з хлоп"ятами подружився.
Ті не мали теж родини...
Мили з хлопцями машини,
заробляли на харчі.
Потім пізно уночі
йшли до старого підвалу,
де тепер і ночували,
у коробках з-під сміття.
Ось таке було життя!
НІколи було й присісти,
І завжди хотілось їсти...
Та одне Іванко знав,
що чужого він не брав.
Красти - це великий гріх!
Працював,де тільки міг...
На харчі сам заробляв.
Ворогів Іван не мав.
З хлопцями завжди ділився.
Із таким життям змирився...

Якось він дворами брів -
дідуся старого стрів.
Сам старенький жив у хаті,
жив бідненько,небагато...
Про дітей його не чули
Мабуть,дідуся забули...

Пожалів дідусь малого.
(В нього ж не було нікого).
Все розпитував хлоп"я -
чи у нього є сім"я,
чого сам тепер лишився,
звідкіля сюди прибився...
Дід хлопчину годував,
а Іван розповідав.

Зачастив Іван до хати,
з дідусем порозмовляти.
Той Іванка пригощав,
уму-розуму навчав...
Дід сподобався малому.,
вже допомагав по дому,
хату вдвох ремонтували.
Разом і відпочивали.

Добре,що малого стрів...
З ним дідусь помолодів.
Пригорта хлоп"я до себе...
Що для щастя іще треба?

Дід Івана залишив,
щиро його полюбив
за його дбайливі руки.
Став Іванко за онука.

Ось і розповідь уся!
Серце добре в дідуся.
   2017р

История cоздания стихотворения: