Отсутствует

Автор: Левшина Светлана
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2018-08-14 19:21:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КОТИК (Шуточные стихи)

Жив-був Котик: хвостик, вушка.
Все так ніби, як в усіх.
Та не злазив він з подушки,
ледар був, ну просто сміх!
Тільки злазив він поїсти,
навкруги все поглядав.
Ще за стіл не встигли сісти -
щось смачненького чекав.
- Що ти спиш цілодобово,
як маля у дитсадку?
Чуєш? Сіра мишка знову
там шкребеться в закутку?
Годі вже ледарювати,
хоч мишей ти поганяй,
а то ходиш все по хаті.
Ти хоч спину розрівняй!
З ранку спиш і аж до ночі.
Щоб хоч їв не задарма...
Котик мружить хитро очі,
ніби тут його нема...
Ну нема від нього хисту,
ледар ледарем лежить.
В хаті прибрано і чисто,
тільки шерсть його летить.
Вже не знаєм, що робити:
- Я ж тебе поки не б"ю.
Може нам тебе женити?
Заведеш свою сім"ю.
Хай виховує вже кішка.
Закохаєшся, гляди...
Розімнеш свої ти ніжки,
будеш Котик, хоч куди!

-Ну гаразд, -подумав Котик.
Нагуляюсь досхочу!
Витер лапкою він ротик
від сметани та борщу...
- Щось я тут загостювався,-
швидко із подушки встав,
у дорогу вмить зібрався,
"до побачення" сказав.
-Я у вас розчарувався,
ну немає в вас жалЮ.
З двору геть наш Кіт забрався:
- В ліс піду і там посплю.

Йде широкими полями,
раптом бачить він узлісся,
затишну таку поляну,
там м"яке, сухеньке листя...
- Ось де можу я поспати,
відпочинуть трохи ніжки,
можу тут байдикувати...
Раптом вийшла з лісу Кішка.
Як побачив її Котик,
де й поділась його втома.
Витер лапкою він ротик...
- Ось де буду я удома!

Кішка лагідно муркоче,
вигинає ніжно спинку:
- Прогулятися не хочеш?
Що таке, заснув, дитинко?!
Що. в житті не бачив Кішки?
(Кіт не може розмовляти).
Припини, коротконіжко,
та й пішли мерщій гуляти!

Нагулялися до ночі.
Треба вже лягати спати.
Котик дуже їсти хоче,
та доводиться мовчати.
Бо любов - велика сила!
Та зморила Кота втома.
Поруч спить вже Кішка мила.
Йому ж сниться, що він вдома...

Вранці Кішка його будить:
- Я голодна, хоч убий!
Щось мене вже зранку нудить...
Молочка мені налий!
Мружить очі Кіт спросонку.
Треба в селище іти...
А кохана ще вдогонку:
- Ти сметанки прихвати!

Схуд наш Кіт, обвисли вушка:
- Більш не можу, так і знай!
А коханій вже пелюшки
десь бери і подавай!
Ледарем вже стала Кішка.
Ну яка із неї мати?
Все болять у неї ніжки...
Треба все звалить на тата.
Невелика Коту шана...
- Тут я, мабуть, і помру...
Залишайся тут, кохана,
кошенят я заберу!
Будеш іншим понукати
"дай сметанки, молока".
Повертаюсь я до хати,
бо немає дурака...

- Що таке, коротконіжко?
Нагуляв собі жири!
Вилізай мерщій із ліжка,
йди працюй, і хоч помри...

Сів наш Котик при  дорозі.
-Як я міг кохать її?
Більш терпіти я не в змозі...
Очі де були мої?

Йде додому Кіт хвостатий:
-Що мені без вас робити?
Ну прийміть назад до хати!
Буду я мишей ловити.
Не один я, вибачайте...
Я приніс до вас малят.
То вже, якось, ви приймайте
п"ять пухнастих кошенят...

************************
Котик став хорошим татом,
підросли вже кошенята.
Своє місце Котик знає,
в домі вже мишей немає.
Треба не ледарювати,
а що маєш - цінувати.
       2016р
   Св.о публикации № 100726

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 685

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Олег ЛИЕВИЧ

Мне тоже понравилась, правда, по моему ощущению, немного затянуто. Можно сократить без ущерба для текста. Впрочем, автор всегда прав! Счастья и вдохновения!

2018-09-02 12:01:22

Левшина Светлана

спасибо за тёплые слова.С уважением

2018-09-02 16:08:58

Наталя Кропивницька

Те що маємо, не цінуємо. Згодна з Вами, Світлана.
Гарного настрою.

2018-08-15 08:58:37

Левшина Светлана

Спасибі,Наталочко.З теплом

2018-08-15 16:56:43

Наталя Кропивницька

2018-08-15 18:28:27

Анатолий Уминский

Отличная басня, Светлана.
Удачи Вам.

2018-08-15 00:49:56

Левшина Светлана

Спасибо за тёплые слова.С уважением

2018-08-15 16:59:43

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений