Автор: Левшина Светлана
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-08-16 14:31:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Папуга і Синичка (вірші для дітей)

Якось вранці до вікна
Загляда Синичка.
Бачить,що у клітці там
пташка невеличка.
- Ну,привіт,ти що за птаха?
Ще не бачила таких!
Засмутився бідолага :
- Я папуга...І затих.

- Ну чого ти?Не соромся,
ближче йди вже до вікна.
Я - Синичка,познайомся.
Прилетіла я одна.
Поряд тут живу у хаті,
є у мене і сім"я,
і сестер,братів багато.
Та доросла лише я.
Ось тому одна літаю,
все цікаво мені знать.
То зерняток назбираю,
щоб синичок годувать.
Бо малята дуже кволі,
із гнізда не вилітають.
То літаю я на поле,
їжу їм я добуваю.

-Що ж,в біді тебе не брошу,
погодуємо малят.
ГосподАрка тут хороша,
принесе для них зернят.

- Може хочеш політати?
Покажу тобі свій дім.
І не будеш сумувати,
а то все сидиш один...
Ну навіщо тобі люди?
Є у нас домівка - дах,
і літати можна всюди.
Якийсь дуже дивний птах!

Той почухав клювом спину,
трохи зЕрняток поїв:
- Ні,на вулиці загину,
бо із теплих я країв.
Звик вже якось до неволі...
Наша доля вже така!
Ну, а ви літайте в полі,
вибачайте дивака...
Тут подобається жити,
все я бачу у вікні.
Є тут їсти,є тут пити.
Що потрібно ще мені?
Тут моя домівка-хата.
І ніякий я не бідний!
Я навчаюсь розмовляти,
господині я потрібний.
Ти лети уже хутчіше,
сонце сіло вже за гай.
Та до мене почастіше
до віконця прилітай.
Хай ростуть твої малята.
Скільки їх?Чотири,пять?
На вікні для них зернята
будем завжди залишать.
Твої сестри і брати
хай скоріше підростають.
І так само,як і ти,
до віконця прилітають.

    2016р
  Св.о публикации № 102044

История cоздания стихотворения: