Отсутствует

Автор: Левшина Светлана
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2019-05-04 12:29:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Котик і Півник(на тему відомої казки)

Жив господар на селі-
жінка,діти немалі.
Був у них розкішний дім,
чисто й затишно у нім.
Тут любили працювати,
а не на печі лежати.
Тож найкраще на село
господарство в них було:
індики і поросята,
гуси,кури і курчата.
У хліві була корівка-
молоко давала Мілка.
Все у домі в них було,
на горОді все росло,
бо сімейство працювало,
тому бідності не знало.


Тільки в домі Кіт без діла,
щось нявчав собі несміло,
чим зайнять себе не знав.
Всіх мишей вже розігнав,
вже напився молока,
повідлежував бока...
Вийшов зранку на подвір"я,
а там Півник чистить пір"я.
Красень Півник-молодець,
кігті гострі,гребінець.
Ще й сталеві в нього шпори.
Сидить зверху на заборі,
живе й клопоту не знає,
лиш за всім спостерігає.
Поклює собі зерняток,
у дворі тут скрізь порядок,
всі тут ситі і при ділі.
Бігають курчатка милі,
поросята землю риють,
гуси в воді пір"я миють.
Кури у гнізді несуться.
деякі в дворі гребуться...


Тільки Півник безтурботний,
щось нема йому роботи,
бо тут править Півник-тато.
Він хоробрий і завзятий.
За курятником слідкує,
все він бачить,все він чує.
Півника завжди ганяє,
до порядку все привчає:
-Он гукає Курка-мати,
треба їй допомагати
за курчатами дивитись,
не давати їм сваритись.
Ходить Півник на подвір"ї,
розпушив поважно пір"я...
Та не слухають малята
свого розбишаку-брата.

Вирішив наш Півник-братик
іншого життя шукати:
-Буду жити на свободі,
комусь буду у пригоді.
Купи розуму не треба,
проживу,тату,й без тебе!

Речі в торбу він зібрав,
з двору геть помандрував.
Тільки трохи зажурився-
вдома Котик залишився...
Тоді Кіт,зібравши речі,
теж готовий був до втечі
(все-таки із Півнем друзі).
Враз догнав його на лузі:
-Хочеш,разом помандруєм.
в лісі хату побудуєм.
Самостійно будем жити
і нікому не служити!


Кіт із Півнем подружились,
дорОгою не сварились.
Тільки Півник зажурився,
щось він дуже заморився.
Котик його речі ніс.
Ось уже і видно ліс.
От нарешті вже прийшли,
холодочок тут знайшли,
полягали у траві,
ніби мертві,неживі.
Враз самі закрились очі...
Так проспали вже до ночі.
Тут багаття розвели,
щось поїли,попили,
біля вогнища зігрілись
і до ранку відключились...
Вранці встали,знов поїли,
і до діла приступили.
Бо роботи в них багато-
треба ж дім побудувати!
Підганяти їх не треба,
бо будують дім для себе.

Час летів:то день,то ніч...
Ось уже готова піч,
вікна,двері,стіл,стільці...
Нашу друзі - молодці!
Ліжка гарні змайстрували,
де тепер відпочивали.
За роботою здружились
і ніколи не сварились.
Кіт вже спуску не давав,
за порядком слідкував.
Півник слухався в усьому,
не виходив один з дому.
Навкруги один лиш ліс,
а у лісі -хижий Лис.
Є дружина - хитра Лиска,
підкрадається так близько,
щоб покраще роздивитись,
чим тут можна поживитись.
Та Кота тут поважали,
Півника не ображали.
Поруч тут жили Зайчата,
а на дереві Більчата.
Разом бавитись в дворі
було гарно дітворі.
І не страшно їм гуляти,
бо тут поруч рідна хата,
тато й мама тут завжди
захищають від біди.

Якось Кіт іде із дому
і наказує малому:
- Тут у лісі хижий звір.
Небезпечний він,повір.
А зовуть звірюгу Лиска,
підкрадається так близько...
Потім тихо тебе -Хап!
І не вирвешся із лап!
Вікна ти не відкривай,
двері щільно прикривай.
Лежи тихо на печі
і їж собі калачі!
Коли нічого робити-
можна їсти наварити!
Доки сонце на зійшло,
я піду аж за село.
Порибалю залюбки,
там карасі і бички.
Рибку дуже полюбляю...
Тобі зернЯт назбираю.
А то скоро вже зима,
їжі в нас уже нема.
І у домі у світлиці
вже давно пусті полиці
То я думаю,вже час
подумати про запас.

Тільки Кіт пішов із дому-
не всиділося малому.
Півник з радощів співав
і в віконце виглядав,
бо в дворі мале Зайча
вже ганяло у м"яча.
Білки на гілках стрибали,
пташенята щебетали,
і давно зійшло вже сонце.
Півник враз відкрив віконце...

А Лисичка вже давно
запримітила вікно,
і що Півник виглядає-
значить Котика немає!
Треба Півника навідать,
буде чим нам пообідать.
Півник глянув,і злякався!
Від Лисички заховався.
Та вона була завзята!
Швидко влізла в їхню хату,
їжу всю собі забрала,
Півня у мішок запхала,
та й гайнула в ліс щосили,
доки саму не схопили!
Кричав Півник всю дорогу,
все чекав на допомогу,
доки Котик не почув,
бо від хати близько був.
І у лісі біля річки
наздогнав наш Кіт Лисичку.
ПІвника собі забрав,
а Лисицю в ліс прогнав...
Швидко вже прийшли додому.
Тут дісталося малому:
-Що ж ти телепень такий?
Я на тебе дуже злий!
Я просив сидіти тихо,
не було б такого лиха!
Півник клявся і божився,
і у Котика просився:-
Буду слухатись завжди,
щоб не скоїлось біди!

Кілька днів уже минуло,
про пригоду всі забули.
В ліс удвох тепер ходили,
грибів,ягід наносили.
Треба рибки наловити
і на зиму насушити!
Кіт в дорогу вирушає,
знову Півника повчає:
-Ти ж бо слухайся мені,
не сиди вже на вікні.
Заховайся,не співай.
Бо Лисиця хитра,знай!

І пішов наш Кіт із хати,
щоб зерняток назбирати,
рибки в річці наловити
І Півнику догодити...

Півник знову наодинці...
Котик принесе гостинці,
тільки довго ще чекати.
Може, вигляну із хати?
Тихо ніби навкруги...
Де тут люті вороги?
Лише бавляться Зайчата,
на сосні сидять Більчата,
біля дому на землі
мишки бігають малі...
Півнику одна утіха...

А Лисиці не до сміху!
У кущах лежить одна,
невесела,вкрай сумна!
За вікном спостерігає,
часу слушного чекає.
Їй на місці не сидиться,
і на Півника все злиться:
-Як би пір"я цей шматок
знов запхати у мішок!
От ця злодійка хвостата
підібралась знов до хати,
Півника тихенько -хап!
Вже не вирветься із лап!
Знов наш Півник у мішку:
-Ой,спасіть,ку-ку-рі-ку!
Та далеко Котик-братик,
щоб Півника виручати...

Принесла Лиса мішок,
поставила у куток.
Бачить Півник-молодець,
що прийшов йому кінець!
Все життя промчалось вмить...
Поруч Лис в куточку спить.
Тут же бігають Лисята,
вже готуються до свята,
бо сьогодні вже борщу
наїдяться досхочу!

А тим часом Кіт прийшов,
Півня дома не знайшов.
До Кота прийшли звірята
про Півника розказати.
Той в Лисиці у мішку
все кричав: -Ку-ку-рі-ку!

-От халепа!Так і знав!
То й додому поспішав!
Доведеться йти у ліс,
знаю,де живе цей Лис.

Вирушив наш Кіт в дорогу,
та бандуру взяв в підмогу.
Буде там пісні співати,
щоб повибігли Лисята...

Підібрався крадькома...
Й розібрався з усіма!
Зникло все сімейство вмить!
(у мішку тепер лежить)

Кіт із Півнем помирились,
жили в згоді,не журились.
Все у домі в них було,
від печі ішло тепло...
Землю в лісі снігом вкрило-
в домі затишно і мило...

22.02.2017р

© Copyright: Светлана Левшина
Раздел: стихи для детей
Свидетельство о публикации № 100995

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 900

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Очень понравилось.
2019-05-04 14:30:06
Спасибо,Марина.
2019-05-04 14:59:29
2019-05-04 16:34:13
Титанический труд. Дети будут в восторге!
2019-05-04 13:20:30
Спасибо большое.Это любимая сказка моих внуков,но в прозе она короткая,поэтому мне приходилось каждый раз что-то добавлять,выдумывать,чтобы они поскорее засыпали.Пришлось бабушке немножко пофантазировать и сочинить это произведение в стихах подлиннее.
2019-05-04 13:34:57

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Понравилось. Тёплое, душевное стихотворение. Всего доброго. Саша.
Рецензия от:
Александра Мошкович
2024-03-28 13:22:17
Щиро дякую, Юрію! Вірші проникають у серце! Мені дуже сподобались! У них надія на мирний результат!+++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-28 13:21:43
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-28 13:02:16
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.