Отсутствует

Автор: Левшина Светлана
Тема:Детская проза
Опубликовано: 2019-08-08 18:45:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Маленька Раїска (оповідання для дітей)

Маленька Раїска(оповідання для дітей)

     Літо,літо,літечко...Прикро тільки,що воно завжди так швидко закінчується.
     Маленька Раїска сиділа на дерев"яних сходинках хатини.Ранкові промінчики сонця весело  стрибали по її
білявій голівці.На гілках яблуньки,що росла поруч з ганком,сіла
галаслива зграйка горобців.Невгамовні пташки щебетали щось на своїй пташиній мові.Мабуть,як і
дівчинка,раділи літньому сонечку.
     Своїм голосним співом  пташки розбудили кота Ваську ,що солодко спав на сходинках,вигріваючись під
сонечком.Кіт сердито поглянув угору і гайнув до
яблуньки,сподіваючись спіймати хоч одного порушника його спокою.Та наполохані горобці вмить знялися з
яблуньки і полетіли геть.
    Незадоволений кіт,образившись,побрів до бабусі Сані,що метушилася біля кабиці.Кабиця - це плита,яку
спорудив дідусь надворі під абрикосом.На ній бабуся готувала влітку
різні страви.
     Тільки зараз,поглянувши на кота,Раїска відчула спокусливі запахи від плити.Бабуся готувала сніданок.
      Коли батьки дівчинки були на роботі,то вона залишалася вдома з бабусею та дідусем.
     Ось і дідусь уже йде з винограднику.Мабуть,і до нього донеслися пахощі,хоч бабуся ще не кликала їх до
сніданку.
     Раїска стрімголов побігла назустріч діду.Дідусь підхопив дівчинку на руки,пригорнувши її до себе.Біляве
волосся,що висмикнулось із заплетеної косички,залоскотало
дідуся.Він відпустив онуку,і вони удвох пішли до бабусі,що вже кликала їх до сніданку.
     Швиденько поїли і Раїска гайнула до садку.Там уже достигли яблука "білий налив".Знайшла декілька великих
жовтих яблук,що падаючи згори заховалися у траві.Такі вже
смачні та соковиті!
     А тепер - гуляти!Стільки важливих справ на неї чекало...Треба обійти увесь садочок,поганяти метеликів на
бабусиних квіточках,бо спіймати їх не вдавалося.Побавитись із
котом...Лише на город Раїсці щось не дуже хотілося йти...Це після того,як в минулому році,коли вона була ще
трішечки меншою,дівчинка провинилася.
     Бабуся Саня садила на городі мак,і коли він цвів,Раїска завжди любувалася яскравими квіточками.Вона дуже
полюбляла бабусині пиріжки з маком.Такі солодкі і смачні!Та
бабуся Саня не один раз розповідала онуці,що мак зривати і їсти не можна,доки він не дозрів(маківки дуже
шкідливі,коли ще зелені,від них можна заснути і не прокинутись
ніколи...)
     Але ж...Дівча було дуже непосидюче,надто жваве,і трішечки неслухняне...
    Тому,одного разу,дівчинка зірвала маківки і... скуштувала їх. Добре,що бабуся вчасно помітила,як білява
голівка промайнула посеред маку. Ледве врятували тоді маленьке
дівчатко.
     Після того випадку Раїску доводилося прив"язувати за ногу мотузкою до яблуні.Вона сиділа на сходинках
ганку,скиглячи, до тих пір,доки бабуся,зайнята своїми справами,не
відв"язувала її,щоб уже самій за нею приглядати.
     Тепер дівчинці не дозволяли до городу навіть підходити.Та вона і сама тепер чомусь туди не хотіла йти.Добре
засвоїла той урок виховання,що влаштували її батьки...
     Відтоді город Раїску не приваблював...
     Літнє сонечко підіймалося догори,своїми промінчиками весело ковзнуло по бабусиних квіточках за
хатою.Дівчинці подобалось спостерігати за квітами,як гарячі промінці
сонечка випивали сріблясті краплинки роси із яскравих пелюсток...
     Сонечко припікало,і Раїска знову гайнула до садку,бо там холодочок!
      Літо,літо,літечко...Як гарно навкруги!
Прикро тільки,що воно завжди так швидко закінчується...
            8.08.2019.
   картина - художник Дональд Золан

История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 222

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Цікаво. Ось тільки діткам не зрозуміти зараз, що ж то за маки...
2019-09-05 22:03:53

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Сказати, що вірш мені сподобався, все одно, що нічого не сказати!
Я в захваті! Дякую, Тетяно!

З повагою , Таїсія.
Рецензия от:
Таисия Бадиленко
2024-03-29 17:01:10
Доброго дня, Наталя Володимирівна! Держіть переклад:

КОРАБЛИИК

Той ранок таким був немислимо свіжим,
гойдались росинки вздовж стежки сильніше,
а поблизу хвіртки цвіли маргаритки,
і равлики грілись у ліжечку квітки.

А тут, по калюжі, так легко, відважно
в далекі краї плив кораблик безстрашно
із аркуша ще не старої газети,
в якій друкували поеми поети.

І сонце яскраве, і вітер попутний
вітрило оббризкали вмить перламутром,
Світилися в серці відрадні надії,
і ранок був свіжим, і купчились мрії.

--
Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться!
Рецензия от:
Лисич Валентина
2024-03-29 16:12:04
Така приємна подорож.

А це моє

Не промовляй "помовч, зажди"...
Авторский переклад - "Не говорите мне, потом"

Не промовляй "помовч, зажди".
Ти Прометей в коханні - любий,
У дотиках пульсують груди -
Трояндами тремтять з жаги.

Притулок пташкою знайти,
Росою - проліском багнета.
Здобуток бути назавжди
З козацьким - альфа та омега.

Ще вранці скелю віднайти
Де провокують в мріях хвилі -
Тотем* безодні на стриптиз -
чи в тім пророцтво від Сивіли.

В день судний скинути корсет -
Коханий мій - геть забобони.
Світ дивовижний без кордонів,
Приникшим біля стоп Скарлет.

Не промовляй "помовч, зажди"...

*Тотем* - в данному випадку Посейдон.
22. 02. 2022.


Не говорите мне потом
Потоком чувств, скользящих мимо,
Я женщиной хочу стать, милый,
Цветущей розой за окном,

Синицей в трепетной руке,
Сверкающей росой... Стихией,
Взрывной и павшей на рубеж,
Исполненной казачьей силы.

И полусонной на заре
Прибой послушать говорливый.
Концы ли в воду Пер-Лашез -
О нас в пророчестве Сивиллы:

В день судный скинуть на скамье
С любимым все свои невзгоды -
Сей жизни обнуляя коды,
Распятых в жаждущей Скарлет.

"Не говорите мне, потом"...
Рецензия от:
Сколибог Олег
2024-03-29 16:06:10
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.