UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Левшина Светлана
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-08 18:40:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Чомусь саме тепер...
Ось і знову зустріла осінь…Якою вона буде ?
Сьогодні вересневе небо чомусь сумне і непривітне. Ані хмариночки… Але за сірою його глибиною не видно сонечка… Теплого,
лагідного осіннього сонечка, що до сьогодні
бавило нас яскравими і ще гарячими промінцями. Заснуло, ще зелене ,листя на гілочках. Прохолодний ранковий вітер безжалісно обірвав
перші пожовклі листочки, розвіяв їх по зів’ялій траві самотніми жовтими цяточками…
Поправляючи волосся, Тетяна ніби відігнала сумні думки вправним рухом…І чого це сумно стало? Причин для цього немає…Хіба що
голова з ранку боліла – давалась взнаки ніч без сну. Чомусь знову не спалося…
Тетяна посміхнулась, згадуючи слова бабусі, сказані не один раз іще в дитинстві : «За дурною головою – ногам немає спокою…»А у неї
виходить, що за думками спокою нема…Невтомні руки списали вже не один зошит вночі, коли всі люди, звичайні, солодко спали.
Тетяна писала вірші, в яких були її почуття, думки і мрії…Згадувала своє життя до…і після…Знову від цих спогадів защеміло серце…так
боляче…Боляче втрачати своїх рідних і коханих…
-Мій синочку, як тебе не вистачає зараз…і тата… - гарячі, солоні на смак, краплини потекли із очей, непрохані сльози…такі пекучі…
Стільки років уже минуло, та хіба таке забувається…як рана, що не загоюється, відкриваючись час від часу знову…
Нелегке удовине життя-буття…Добре, що залишився ще у неї молодший син – безцінний скарб, її оберіг від самотності, бо невідомо, як
би склалося тоді її життя… Відтоді і з’явилася у неї потреба висловлювати свої думки на папері…щоб не з’їхати з глузду від болючих подій…
Мабуть, усередині душі щось жило, щоб потім прокинутись і не давати спокою Тетяні ні вдень, ні вночі…
Запах свіжої зелені, що великою горою купчилась на столі, повернув Тетяну до дійсності.
-Досить вже мріяти і згадувати, нехай голова відпочине від настирливих думок! - не помітила, як вигукнула це вголос.
То й нехай! Все рівно вдома сама, ніхто не чує, а то, мабуть, подумали б, що не сповна розуму – розмовляє на самоті із собою… Думки
думками, а руки знають свою справу…Дрібно порізана зелень уже гіркою визирала із великої миски…Це її домашнє завдання від дітей…
Привезли, щоб перебрала, порізала і висушила на зиму. Нічого не встигають, часу не вистачає…Свій будинок, садок, горо́д, господарство
і...троє Тетяниних улюблених онуків. Їхні усміхнені, щасливі, сповнені любові і ніжності до бабусі, обличчя, ніби найкращі ліки від
смутку...Яка ж вона щаслива, що вони в неї є!
Забравши їх після триденного гостювання у бабусі, діти і привезли Тетяні «шматочок роботи», щоб було чим зайнятись. Вже чого-чого,
а часу вільного в неї аж занадто! Тетяна – пенсіонерка…Чомусь зараз їй це слово здалося таким смішним…А ще, не так давно, було таким
очікуваним і омріяним…Чекала пенсії, щоб, нарешті, виспатись. А то за турботами повсякденними ніколи не висипалась. То горо́д, то
робота позмінна, то закрутки на зиму...Сім'я, нагодувати усіх треба...
А зараз...Спи досхочу, скільки душа забажає...Так ні...не спиться...
Телефонний дзвінок сполохнув Тетянині думки :
-Ма! Ну як ти себе почуваєш? Вже краще?! – турботливий і лагідний голос сина в слухавці, неначе заспокійливе для неї…
Зазвичай це «заспокійливе» було двічі на день – вранці та увечері. Дякувати Богу, що доля нагородила її таким турботливим і гарним
сином…Вони удвох з донечкою (для Тетяни вона донечка, а не невістка) були роботящими, хазяйновитими. Все у них було до ладу, і
Тетяна так пишалася цим. Душа за них спокійна…
Непомітно зелень опинилася вже на розстелених газетах…Нехай сушиться…Справу зроблено, домашнє завдання бабуся виконала…
Щось так час дуже швидко спливає…
Ніби на замовлення, щоб підняти їй настрій, з приймача полинула мелодія про шалене кохання.
Чомусь на душі одразу стало так затишно, і невидиме тепло розливалося приємною хвилею у серці…Неочікуваною хвилею…з недавнього
часу…Тетяна загадково посміхнулась, слухаючи пісню, згадуючи…Але це її таємниця…приємна таємниця…
Мабуть, якимось загадковим чином, пробираючись у її солодкі спогади, за вікном все раптом змінилося…
Занадто яскраве, як для осені, сонечко весело засвітилося у небі, врешті-решт розфарбовуючи золотими промінчиками сіре небо у
блакитний колір. Ніби красуня-осінь одним рухом чарівним змінила все навкруги…і настрій Тетяни…
Як гарно надворі! Легенький вітерець почав знову бешкетувати з листям, гойдаючи його на гілках липи напроти вікна…Летіло жовте
листя…Летять прожиті роки кудись у безмежний простір, як осіннє пожовкле листячко із вітром…
Чомусь ,саме тепер, Тетяні так захотілося, щоб роки сповільнили свій плин, даючи змогу насолодитись чарівною осінню, хотілося, щоб
іще не останньою…Чомусь…
8.09.2020р
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 244
Рецензии
долі жіночі часто дуже схожі...З теплом.
Прочитала із задоволенням. Жіноча доля ... Але жінка завжди знайде сили для подальшого життя, особливо коли є для кого жити.
Оценки по стихотворению:
Ритм: 0
Размер: 0
Рифма: 0
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
кільні твори і написати на рідній мові,спробувати...А що вийшло- судити читачам... Ганої осені,люба!
Пiдкажу: замiсть 'закрутка' мабуть, треба 'заготовка' на зиму.Щемно пiсля прочитаного.Наснаги Вам, Свiтлано!
Хорошего дня Вам, Светлана 🌹.
| Большое спасибо. Очень
хорошо передано
настроение. Лайк.
Дальнейших творческих
удач. Надеюсь, что в стихе речь идёт только об ЛГ. |
| Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-25 01:37:57 |
| Спс. Прямо "Портрет Дориана Грея", только наоборот. |
| Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-25 01:34:27 |
| Непоганий вірш, але мені чомусь здається що милуємося ми місяцем:" місяць на небі, зіроньки сяють", а луна - це акустичне явище, відлуння. |
| Рецензия от: Владимир Новак 2024-04-25 00:18:55 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |