Автор: Наталя Кропивницька
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-10 16:26:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Молю тебе, Боже! Розплющ її очі,
На світ подивитися дай по новому,
Та хай не цурається власного дому
Де ковдра зігріє зимової ночі.
Молю тебе, Боже! І хай під ногами
У неї не буде багато каміння,
Бо падати боляче, ще й на коліна,
І рани змивати власноруч сльозами.
Молю тебе, Боже! Блакитного неба
Розкинь безкінечністю над головою,
Щоб серцем відчула, що перед собою
Є щастя, і мала у рідних потребу.
Життя безупинно згортає сувої,
Складає щоденно на різні полиці.
Минуле не змиєш у жодній криниці.
Врятуй її, Боже, від себе самої!
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |