Автор: Светлана Имашева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-23 19:46:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Коли відходить рік старий,
Лишивши спогади і втому,
Далеких зір холодних рій
Про щось сигналить невідоме.
В похмурім присмерку небес,
Поміж снігів байдужо-сірих,
Так серцю хочеться чудес,
Тепла, і пристрасті, і віри...
І сон замерзлих почуттів
Враз несподівано розвіє
Веселих зграйка снігурів,
Що між снігами рожевіють.
Ці зміни радісні - завбач:
З-під панцира німої криги
Бурульок срібних тихий плач
В промінні ясному відлиги.
Різдвяна пломенить свіча -
Світліють стомлені обличчя,
Щедрує свЯта метушня,
І рік старий бреде у вічність...
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |