UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Светлана Имашева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-04-29 20:42:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мова
Молитва свята,
Українською мовою писана,
В душі пророста,
Бо жива наша мова - воістину.
І думи-пісні -
Гей! - заграли високими лунами
На мові моїй,
І гучать українськими струнами.
Нам душ оберіг цей -
Від роду прадавнього спадщина;
У ньому живе
Материнське начало і батьківське.
Єднає в народ
Мова натовпи люду безликого,
Молитва і пісня -
Від генія роду великого.
Свобода твоя
Не повита ордою чужинською;
Вкраїна жива,
Доки мовимо ми - українською
История cоздания стихотворения:
1
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 366
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 9.
Дякую Вам!
Гарний, дуже гарний вірш. Прочитала коментарі. Це жах. Якщо українські поети так зневажають мову, то що казати про " простий люд"?
От тому і маємо те, що маємо.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦✊
Гарний, дуже гарний вірш. Прочитала коментарі. Це жах. Якщо українські поети так зневажають мову, то що казати про " простий люд"?
От тому і маємо те, що маємо.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦✊
2019-09-15 19:36:50
Светлана и все мои уважаемые коллеги! Позвольте и мне высказать несколько суждений по затронутой теме.
Так в моей жизни случилось, что, будучи украинцем, вырос я в русскоязычной семье военного. Отец и мама, сами украинцы, говорили и думали по-русски. Так их приучила среда, в которой довелось жить и сражаться на фронтах ВОВ. И город Харьков всю мою жизнь, начиная с 1948 года, когда полк отца перевели сюда, говорил и говорит по-русски. Но в школе, где я учился, изучали и украинский язык. Тем родителям, которые не хотели украинского языка для своих детей, разрешили написать записки об отказе. Тогда бы эти ребята были бы освобождены от украинского языка. А в классе были разные дети: и украинцы, и русские, и евреи. Но ни один родитель не написал отказ! Прошли годы. И довелось мне, главному архитектору проектов, по работе ездить в Закарпатье. Я там проектировал и строил Ужгородский университет и Ужгородское отделение Института Ядерных исследований АН УССР. И у заказчиков, и на стройке, и в обкоме партии, и у Главного архитектора города,- все говорили на украинском языке. И пришлось мне начать говорить с ними по-украински. Оказалось, что уроки украинского в школе не прошли даром. Мне только один раз задали вопрос, откуда я так хорошо говорю по-украински? Ведь у вас, в Харькове, как мы знаем, говорят по-русски! Пришлось признаться, что я учил язык в школе. Но мне не поверили. Однако, это факт. Дошло до того, что однажды я поймал себя на мысли, что думать начал на украинском языке! А это вершина знания языка. В Харькове надо мной смеялись, когда я по телефону разговаривал с заказчиками из Ужгорода по-украински. Но те, кто смеялись, потом, приехав в Ужгород, сами начали пытаться говорить по-украински. Вот когда посмеялся я!
А наразі Українською мовою! Гарний і правильний вірш. Державною мовою в Україні має бути тільки українська мова! І я вважаю, що це навіть обговорюванню не підлягає! Було б дивно, якби у Франції , чи Іспанії державною мовою була б якась інша мова, замість французької чи іспанської!!! Проте, іншім мовам не має бути заборони у побуті та загальному спілкуванні, якщо на це буже бажання самої людини. А от робити це треба не через коліно, а зовсім іншим чином! Треба високим рівнем життя в Україні зробити престижним все українське, у тому числі і мову! І тоді саме обговорювання, як таке, зникне, бо стане за непотрібне. Люди самі перейдуть на мову своєї країни, бо розмовляти нею буде цілком природно та престижно!
Так в моей жизни случилось, что, будучи украинцем, вырос я в русскоязычной семье военного. Отец и мама, сами украинцы, говорили и думали по-русски. Так их приучила среда, в которой довелось жить и сражаться на фронтах ВОВ. И город Харьков всю мою жизнь, начиная с 1948 года, когда полк отца перевели сюда, говорил и говорит по-русски. Но в школе, где я учился, изучали и украинский язык. Тем родителям, которые не хотели украинского языка для своих детей, разрешили написать записки об отказе. Тогда бы эти ребята были бы освобождены от украинского языка. А в классе были разные дети: и украинцы, и русские, и евреи. Но ни один родитель не написал отказ! Прошли годы. И довелось мне, главному архитектору проектов, по работе ездить в Закарпатье. Я там проектировал и строил Ужгородский университет и Ужгородское отделение Института Ядерных исследований АН УССР. И у заказчиков, и на стройке, и в обкоме партии, и у Главного архитектора города,- все говорили на украинском языке. И пришлось мне начать говорить с ними по-украински. Оказалось, что уроки украинского в школе не прошли даром. Мне только один раз задали вопрос, откуда я так хорошо говорю по-украински? Ведь у вас, в Харькове, как мы знаем, говорят по-русски! Пришлось признаться, что я учил язык в школе. Но мне не поверили. Однако, это факт. Дошло до того, что однажды я поймал себя на мысли, что думать начал на украинском языке! А это вершина знания языка. В Харькове надо мной смеялись, когда я по телефону разговаривал с заказчиками из Ужгорода по-украински. Но те, кто смеялись, потом, приехав в Ужгород, сами начали пытаться говорить по-украински. Вот когда посмеялся я!
А наразі Українською мовою! Гарний і правильний вірш. Державною мовою в Україні має бути тільки українська мова! І я вважаю, що це навіть обговорюванню не підлягає! Було б дивно, якби у Франції , чи Іспанії державною мовою була б якась інша мова, замість французької чи іспанської!!! Проте, іншім мовам не має бути заборони у побуті та загальному спілкуванні, якщо на це буже бажання самої людини. А от робити це треба не через коліно, а зовсім іншим чином! Треба високим рівнем життя в Україні зробити престижним все українське, у тому числі і мову! І тоді саме обговорювання, як таке, зникне, бо стане за непотрібне. Люди самі перейдуть на мову своєї країни, бо розмовляти нею буде цілком природно та престижно!
2019-05-02 08:03:59
Когда не в состоянии прокормить народ биологической пищей, ему принудительно скармливают духовную...
2019-04-30 09:39:22
Ви серйозно, голодуєте? Точно не через відсутність біологічної їжі, швидше через друге, судячи з фото. Якщо ви бували на українських застіллях, то мали бачити, що столи ломляться від їжі, за традицією, що не завжди доречно, по-моєму. Так, пенсії не європейські, та працюємо і маємо на столі, що треба. І авто має чи не кожна сім'я в Україні, і відпочивати їздять на курорти. Не прибідняйтеся. А от перевертнів вистачає, на жаль, тому така корумпована влада. Але розберемося. У своїй хаті - своя правда, і сила, і воля, - писав Т.Шевченко. У своїй державі - наші закони, і мова державна - українська. 
2019-04-30 17:33:57
Замечательный искренний стих! И все поняли, и нет агрессии, у каждого свои мотивы говорить и любить родной язык! А у нас и здесь преимущества - с детства понимаем друг друга! Представляете, как бы пришлось туго нашим "всёможновладцям" учить языки "многоязычных" стран (см. список в Википедии). "Налаштовані" могут возразить, что ряд стран (Англия, Франция и др) являются "моноязычными", но если бы в Англии было 40 %, например, зулусов, те речь королевы могла быть иной. Оккупантам в уме не откажешь - теперь в Крыму три государственных, что усложнит возвращение в "державну"...
2019-04-29 22:39:21
Марина, стих - замечательный, спору нет. Просто далеко не все умеют контролировать эмоции, а это приводит к инфекции среды обитания.
2019-04-29 22:50:47
Виктор, я же сказал: прекратите свою провокационную деятельность! И будьте честными хотя бы с собой. что вы тут цитируете? первую попавшуюся статью из гугла? Так цитируйте до конца "На основе таких реконструкций некоторые ученые выдвигают гипотезу о существовании в глубокой древности общей языковой группы. Этот гипотетический язык назвали ностратическим. А еще далее в глубь времен прослеживается его предок - праностратический язык.
2019-04-29 22:59:14
А вот ссылка из которой Виктор Харламов черпает инфу.
http://www.tavika.ru/2013/06/word.html
http://www.tavika.ru/2013/06/word.html
2019-04-29 23:00:39
Олег, эмоции контролируются корой головного мозга, но одна моя студентка считала, что именно "кора предохраняет мозг от повреждений". Именно в коре и размножаются короеды. Не здамось інфекціям! Я теперь на чужом поле по единомышленника воле! Света, простите, но к Вам тянутся читатели и почитатели...
2019-04-29 23:01:16
Последнее слово в этой мужской дискуссии за патологоанатомом. Примирю всех -генетически доказан единый код всего человечества! Т.е. скорее всего мы произошли от одной тётки, дадим задание историкам и они докажут, что она была украинкой! Так, мужики, деоккупируем чужой сайт, Олег, Владимир, Виктор - геть и Go home! Сайт ненаш!
2019-04-29 23:09:38
Спасибо за толерантность, Марина. Пробовала несколько раз написать ответ, но что-то пошло не так, ответы пропадали, а потом появились в виде рецензий на собственный опус. Если захотите, прочитаете , мои мысли.
2019-04-30 08:35:05
Светлана, трудности с ответом связаны или с "рукой" или "партизанщиной". Прорвёмся! Да и думаем мы одинаково. Надеюсь, что увела "парней" с Вашей "спор - площадки". А стих замечательный!
2019-04-30 15:10:56
"Вкраїна жива,
Доки мовимо ми - українською." - кому эти строки не нравятся на Украинском Сайте Поэзии?
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Доки мовимо ми - українською." - кому эти строки не нравятся на Украинском Сайте Поэзии?
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2019-04-29 22:27:26
"... ученые с помощью компьютерного анализа смогли восстановить несколько самых древних слов в человеческом языке. Эти слова пришли к нам из еще более далекого времени - конца Ледникового периода, около 15 тыс. лет назад! Они обозначают понятия: «ты», «я», «нет», «тот», «мы», «дать», «кто», «этот», «что», «мужчина», «вы», «старый», «мать», «слышать», «рука», «огонь», «тянуть», «черный», «течь», «лай», «зола», «червь», «плевать».
2019-04-29 22:43:19
Мова, томос, гімн, Шевченко -
Для людей. А інші статки:
Всі багатства й землю-неньку
Хай собі бере Рінатка.
Людям краще у ярмі.
Лиш би мукать на мовІ.
Для людей. А інші статки:
Всі багатства й землю-неньку
Хай собі бере Рінатка.
Людям краще у ярмі.
Лиш би мукать на мовІ.
2019-04-29 22:00:02
Александр, все всё понимают. Перегибать тоже не надо. Мне кажется, последние две строчки - провокационные... Я хочу потушить это пламя, а Вы разжигаете? Зачем? Что Вы хотите донести до сознания автора? Что он не прав? 
2019-04-29 22:04:35
Что у него очень узкий спектр потребностей. А сейчас всё выглядит именно так: экономика полностью в руках олигархов, государство сокращает социальную заботу о людях, а людям дарит самое ценное: мову, героическую оборону донбаса (лет на сто вперед), гимн, томас и томик Шевченко в гроб. Олег, вам не кажется, что наш народ хотят на...бать?
2019-04-29 22:13:45
Нет, не кажется. Потому, что я законопослушный гражданин. А если мне что-то не понравится или что-то "покажется", я соберу монатки и уеду туда, где мне уже ничего казаться не будет. Нельзя одним задом сесть на два кресла. Я считал, что Ваше хобби писать эротические стихи. Я в основном пишу про любовь. Светлана Имашева написала стих, в котором выразила своё мнение. Ошибочное оно или нет - не нам с Вами судить. У Вас всегда есть возможность пройти мимо и не оставлять повод для склок. Тем более, что Вы - киевлянин. Там по месту мирными способами выражайте своё недовольство. А здесь пишут стихи.
2019-04-29 22:22:08
А чем вам не понравился мой стих? И я пишу не только про любовь. Лучше всего я могу писать эпиграммы и сатиру. Просто не люблю. Но когда читаю рабскую пропаганду, то очень мне тяжело смолчать. А мирными путями весь наш политический беспредел убрать невозможно.
Это все равно, что рак лечить нафтизином. И писать я буду то, что считаю нужным. Вы же сами мне говорили, что всем понравится невозможно и нужно гнуть свою линию. Вот я и гну.
Это все равно, что рак лечить нафтизином. И писать я буду то, что считаю нужным. Вы же сами мне говорили, что всем понравится невозможно и нужно гнуть свою линию. Вот я и гну.2019-04-29 22:27:44
Вот, Александр! Цепная реакция. Подождите, это начало. Зло полетело в неустойчивую психику современников мамонтов...
2019-04-29 22:46:34
Мабуть треба написати вірш про стару бабу Маню, яка вмирала з голоду, бо пенсія була менше ніж квартплата, але вмирала Маня щасливою, бо нарешті їй дозволили розмовляти рідною мовою. І останнє її слово було "пи..дець", але ВОНО БУЛО З М'ЯКИМ ЗНАКОМ НА КІНЦІ! ЦЕ ПЕРЕМОГА!
2019-04-29 22:53:01
От як на "Українському порталі поезії" називають українську мову - муканням. Та справа в тому, що зневага до української мови - це зневага до мене особисто і до українців взагалі. Егей, А.Богун, вам дано це зрозуміти? То як нам не захищати нашу мову від тих, хто нас зневажає, хто ненавидить і нашу мову, і нас? Для цього і прийнято Закон про державність укр. мови. У своїй хаті - в Україні,діють наші закони, як би не скакали наші ненависники. Українська мова вистояла протягом століть, незважаючи на російські імперські укази-заборони, вистояв і наш народ, об'єднаний рідною мовою. Думаю, у ІІІ тисячолітті ми утвердимо нашу державу і мову. А дехто і досі називає укр. мову суржиком, як-от, В.Шатровський. Якщо він говорить суржиком, то це його особиста проблема, нехай вчиться говорити правильно.
Прочитала коментарі і зробила висновок, що все ж більшість портальців - розумн, толерантні люди. Дякую їм за підтримку, наприклад, О.Абдуллаєву, В.Харламову, Марині Чистяковій.
Прочитала коментарі і зробила висновок, що все ж більшість портальців - розумн, толерантні люди. Дякую їм за підтримку, наприклад, О.Абдуллаєву, В.Харламову, Марині Чистяковій.
2019-04-30 08:22:00
От як на "Українському порталі поезії" називають українську мову - муканням. Та справа в тому, що зневага до української мови - це зневага до мене особисто і до українців взагалі. Егей, А.Богун, вам дано це зрозуміти? То як нам не захищати нашу мову від тих, хто нас зневажає, хто ненавидить і нашу мову, і нас? Для цього і прийнято Закон про державність укр. мови. У своїй хаті - в Україні,діють наші закони, як би не скакали наші ненависники. Українська мова вистояла протягом століть, незважаючи на російські імперські укази-заборони, вистояв і наш народ, об'єднаний рідною мовою. Думаю, у ІІІ тисячолітті ми утвердимо нашу державу і мову. А дехто і досі називає укр. мову суржиком, як-от, В.Шатровський. Якщо він говорить суржиком, то це його особиста проблема, нехай вчиться говорити правильно.
Прочитала коментарі і зробила висновок, що все ж більшість портальців - розумн, толерантні люди. Дякую їм за підтримку, наприклад, О.Абдуллаєву, В.Харламову, Марині Чистяковій.
Прочитала коментарі і зробила висновок, що все ж більшість портальців - розумн, толерантні люди. Дякую їм за підтримку, наприклад, О.Абдуллаєву, В.Харламову, Марині Чистяковій.
2019-04-30 08:22:36
С чего вы взяли, Марина, что я "зневажаю" мову? Я наоборот с уважением отношусь и к украинскому языку и к русскому и к людям. И для меня люди важнее языка, на котором они говорят. А вот есть вещи, которые я действительно не люблю. И "зневажаю". Вот они:
1)довольных рабов.
2)пафос в поэзии, который не подкреплен аргументами (например, когда стих написан с огромной гордостью за свободу народа, а народ в полном дерьме и вымирает по миллиону в год).
3) Пропаганду с промывкой мозгов людям.
Вот третьего пункта в вашем стихе нет. Вы простая женщина и писали его из хороших побуждений. А вот первые два есть. Извините.
Из-за первого пункта я и написал "мукать". И в этом слове я не унизил "мову". Мукать - означает покорно мычать под батогом рабовладельца, как скотина (животные домашние) или по украински - худоба, быдло (это украинское название скота - домашних животных). И сейчас многие нищие славяне радостно "мукают", когда им инородец-олигарх кидает охапку чего-то пожевать: то кинет им "томос", то поднимет пенсию до 50$, то разрешит прославлять величие Украины на украинском языке. Всё это вам. А себе он оставил месторождения титана и газа, примет закон о солнечных электростанциях и мы 10 лет будем платить ему охеренную дань, разворовывает деньги на армию и многое другое. Но вам он дал самое ценное - мову! Но к сожалению и к стыду, наша мова всё чаще звучит в Польше и др. европейских странах на гастабайтерских работах. Раньше немцы молодежь вывозили. А теперь она сама уезжает, потому что ей не достаточно "мовы", молодежь хочет чего=то еще. А здесь её могут только использовать как раба. Заграницей тоже рабство, но более высокооплачиваемое. Нация вымирает. А вы радуетесь "мове". Ну что же - ваше право.
О вашем стихе. Он красивый. И технически написан достаточно хорошо. Но он наивный и выдает человека, попавшегося на удочку чиновника-вора, который привел нацию в Бабий Яр, поставил к стенке и говорит: "теперь всем можно говорить на украинском языке". Да вот только нации не будет скоро. Нас уже не 50 и даже не 40 миллионов. Вас это не пугает?
1)довольных рабов.
2)пафос в поэзии, который не подкреплен аргументами (например, когда стих написан с огромной гордостью за свободу народа, а народ в полном дерьме и вымирает по миллиону в год).
3) Пропаганду с промывкой мозгов людям.
Вот третьего пункта в вашем стихе нет. Вы простая женщина и писали его из хороших побуждений. А вот первые два есть. Извините.
Из-за первого пункта я и написал "мукать". И в этом слове я не унизил "мову". Мукать - означает покорно мычать под батогом рабовладельца, как скотина (животные домашние) или по украински - худоба, быдло (это украинское название скота - домашних животных). И сейчас многие нищие славяне радостно "мукают", когда им инородец-олигарх кидает охапку чего-то пожевать: то кинет им "томос", то поднимет пенсию до 50$, то разрешит прославлять величие Украины на украинском языке. Всё это вам. А себе он оставил месторождения титана и газа, примет закон о солнечных электростанциях и мы 10 лет будем платить ему охеренную дань, разворовывает деньги на армию и многое другое. Но вам он дал самое ценное - мову! Но к сожалению и к стыду, наша мова всё чаще звучит в Польше и др. европейских странах на гастабайтерских работах. Раньше немцы молодежь вывозили. А теперь она сама уезжает, потому что ей не достаточно "мовы", молодежь хочет чего=то еще. А здесь её могут только использовать как раба. Заграницей тоже рабство, но более высокооплачиваемое. Нация вымирает. А вы радуетесь "мове". Ну что же - ваше право.
О вашем стихе. Он красивый. И технически написан достаточно хорошо. Но он наивный и выдает человека, попавшегося на удочку чиновника-вора, который привел нацию в Бабий Яр, поставил к стенке и говорит: "теперь всем можно говорить на украинском языке". Да вот только нации не будет скоро. Нас уже не 50 и даже не 40 миллионов. Вас это не пугает?
2019-04-30 09:30:27
По-перше, автор вірша "МОВА" - не МАРИНА, як ви звернулися .Вкотре назвали українців бидлом, худобою, рабами. Раби не борються зі зброєю в руках проти окупантів, а Україна - бореться. Так що і пафос тут, у моєму творі, доречний. А ви маєте українське історичне прізвище, але свідомість зомбі-перевертня, що для мислячої людини недопустимо.Вам, напевно, добре промили мізки рашистські ЗМІ, тому такий зазомбований і ненавидите українців, їх мову. Це на вашій совісті, хоча і її, напевно, немає. Можливо, ви просто провокатор, що розпалює ненависть між українцями і рос-ми, обзиваючи нас худобою. А на своїй землі ми маємо власні закони, і мені байдуже, що вам вони не подобаються. А з корупцією і т.п. ми справимося. Так думають у нас прості українські і не тільки жінки, просто мислячі люди. А бидло і раби сидять і пи-ять, пишучи "стішкі" про любоф.., а наші вірші "воюють" проти окупантів. Слава Україні
2019-04-30 17:56:12
Звертаюся до вас, А.Богун, та текст відповіді чомусь відділений кількома коментарями. Та відповідь -є. Там названо ваше історичне прізвище. А я не Марина. - Автор вірша "Мова"
2019-04-30 18:01:45
Прошу прощения, Светлана! Вы невнимательно читали мой комментарий. Я вам написал, что уважаю людей, и что продажные чиновники и политики, служащие олигархам, превратили народ в рабов. Вот и всё, что я хотел до вас донести. А дальше можете писать всё, что обычно в таких случаях пишут: "москворотий, недолугий, зрадник, агент Кремля...." бла-бла-бла. Просто в отличие от вас, я ценю перемены в стране не по популистским делам воров, находящихся при власти, а по реальному положению дел в стране. В этом наше с вами отличие. Сын министра МВД Аваков - Сашенька Аваков - украл 14 миллионов гривен на продаже некачественной амуниции в армию.Что ему было? Ничего. А в моей знакомой семье погиб сын в АТО. И тоже ничего. И это сплошь и рядом. Вам разрешили говорить по украински? Какое счастье, рад за вас. Скоро вам разрешат дышать воздухом Украины и ходить по земле Украины! Это будет просто необыкновенное достижение. Всего вам хорошего! Просьба: не перекручивайте мои слова. Впрочем, как вам угодно. Вот интересное о наших политиках. Иллюстрация их всех: https://www.youtube.com/watch?v=5-74rz7URXI
Посмотрите, обсудим.
Просьба: не перекручивайте мои слова. Впрочем, как вам угодно. Вот интересное о наших политиках. Иллюстрация их всех: https://www.youtube.com/watch?v=5-74rz7URXIПосмотрите, обсудим.
2019-04-30 18:09:43
Да, и еще: как стих, ваше произведение вполне замечательное. Просто вы написали его до того, как будут уничтожены гниды на народном теле. А пока Украина в проказных струпьях "мовному закону" радоваться просто рановато! Я вас уважаю, понимаю и по человечески искренне люблю!
2019-04-30 18:12:14
Вот о чем мой стих, Светлана:
Добре, мамо,
Що ти зарані спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Аж страх погано
У тім хорошому селі.
Чорніше чорної землі
Блукають люди, повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . /120/
І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать!
А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.
Просто я старался быть кратким!
Добре, мамо,
Що ти зарані спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Аж страх погано
У тім хорошому селі.
Чорніше чорної землі
Блукають люди, повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . /120/
І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать!
А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.
Просто я старался быть кратким!
2019-04-30 18:25:18
Так, Шевченко правду писав імав право, бо любив Україну. Твори Т.Шевченка зробили і мене українкою. Я ці твори молоді нашій читаю і сама ж коментую. Після епіграфа -то мої рядки
Уривок із поезії Т.Шевченка "Розрита могила"
...Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на Матір,
На свою Вкраїну...
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати...
Т.Шевченко. Розрита могила.- К.: Наукова думка, 1989,т.1.
***************************
Чому ж, браття, не чуємо
Могутнього гласу?..
Сам Господь до нас озвався
Голосом Тараса.
Мали землю-матір щедру, -
Розуму не мали:
Поміж себе українці
Все ворогували...
Довіряли дуже "брату",
"Під крило" просились,
Доки у "тюрмі народів"
На дні опинились...
Ще й голосно вихваляли
Московську в'язницю...
А що ж своя, вільна хата? -
Нічим похвалиться.
Що, на наших чорноземах
Нам мало турботи? -
Треба їхать за кордони -
Шукати роботи?
Підросли вже й "перевертні" -
Інших народили
І свободу українську
Кров'ю окропили.
Це ж як треба, українці,
Себе зневажати,
Щоб у власній у господі
Та й ладу не дати?
Щоб просити милостиню
По цілому світу?
Щоб з торбами батрачили
Українські діти?
Одне горе - москаль-ворог,
А інше - самі ми:
Все надіємось на когось,
Лукаві й ліниві.
Тож читаймо, дослухаймось
Могутнього гласу:
Сам Господь до нас говорить
Голосом Тараса.
Світлана Імашева
Уривок із поезії Т.Шевченка "Розрита могила"
...Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на Матір,
На свою Вкраїну...
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати...
Т.Шевченко. Розрита могила.- К.: Наукова думка, 1989,т.1.
***************************
Чому ж, браття, не чуємо
Могутнього гласу?..
Сам Господь до нас озвався
Голосом Тараса.
Мали землю-матір щедру, -
Розуму не мали:
Поміж себе українці
Все ворогували...
Довіряли дуже "брату",
"Під крило" просились,
Доки у "тюрмі народів"
На дні опинились...
Ще й голосно вихваляли
Московську в'язницю...
А що ж своя, вільна хата? -
Нічим похвалиться.
Що, на наших чорноземах
Нам мало турботи? -
Треба їхать за кордони -
Шукати роботи?
Підросли вже й "перевертні" -
Інших народили
І свободу українську
Кров'ю окропили.
Це ж як треба, українці,
Себе зневажати,
Щоб у власній у господі
Та й ладу не дати?
Щоб просити милостиню
По цілому світу?
Щоб з торбами батрачили
Українські діти?
Одне горе - москаль-ворог,
А інше - самі ми:
Все надіємось на когось,
Лукаві й ліниві.
Тож читаймо, дослухаймось
Могутнього гласу:
Сам Господь до нас говорить
Голосом Тараса.
Світлана Імашева
2019-05-01 08:38:55
Світлана, чудовий вірш!
Щоб ви краще розуміли мої погляди і хто я є, то от вам все у що я вірю і що для мене є важливим.
https://www.youtube.com/watch?v=jiC6Tf6MYLk
Щоб ви краще розуміли мої погляди і хто я є, то от вам все у що я вірю і що для мене є важливим.
https://www.youtube.com/watch?v=jiC6Tf6MYLk
2019-05-01 13:13:28
Нічого. Ми розуміємо і "могучий", і європейські ови. То декому не дано, от він і біситься. Чомусь пропадають відповіді , з'являються коментарі на власний твір. Тож моя відповідь усім у колонці коментарів. Дякую
2019-04-30 08:39:40
В прямом эфире
| Фео! Доброго Вам дня! Просмотрела Ваше произведение... Скажите, Вы действительно верите в существование этих богов, или, это поэтические образы? |
| Рецензия от: Ольга Савенкова 2024-04-26 12:24:57 |
| Фео - как сложно творческим людям находиться в позиции независимого наблюдателя во всех сферах бытия - но это необходимо для раскрытия потенциала |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-26 11:44:53 |
| Життя в калейдоскопі - тримаємось |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-26 10:58:30 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.