Автор: Кость Петрович Дорошенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-05-30 14:12:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Кує, кує зозуленька...

Кує, кує зозуленька, роки пропонує.
За коханим наречена  у саду сумує.
Полетів її соколик боронить Країну,
Бо встромили Україні ножа підло в спину.
Коли знищить супостата, додому вернеться,
Обійме свою милую, любові нап`ється.
І від їхнього кохання підуть сини,дочки.
Тато буде колисати, мати прать сорочки.
Потім свята і весілля,щоб внукам родитись.
А якщо дозволить Боже в світі затриматись,
Правнуків поколисать, та з миром податись.
То яке  велике щастя з  неба милуватись.
Коли мир і вся родина за столом на лаві,
Батько нарізає хліб, мати варить страви.
Гомін, сміх стоять у хаті, ніхто не сумує,
А зозуленька в садочку, роки їм рахує...

История cоздания стихотворения:

Очень хочется мира.