Автор: Женя
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-09-04 07:36:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Пустіть, благаю,у рукавичку,
я принесла пиріг і свічку,
ми поговоримо скоренько
і сонечко зайшло раненько.
Вечеря в хаті на долівці,
маленькі крихти з паляниці,
а що, сіренька, на поїж,
тобі до діток треба скоріш.
А я нічого вже не боюся,
піду до образу вклонюся.
Бо день прожитий недарма,
а як буде завтра,Бог один зна.
История cоздания стихотворения:
інколи буває поруч багато людей та мало хто може просто
вислухати
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Щиро дякую, Темлана! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:53:07 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |