Автор: Виктория Кокоткина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-06-15 23:32:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Що робити коли сльози душать?

Що робити коли сльози душать?
І коли прокинулась печаль?
Та про це ніхто ніде не пише…
На жаль.
Щось повільно у душі гниє,
І буває, що пече у грудях….
Сум сідає—самота встає,
Мою юність поглинають будні.
І про це ніде ніхто не пише!
Всі слова—застигли на вустах.
Жодної записки не залишать,
Чужі люди, вільні, наче птах.
А у мене в серці страх холоне,
І не йду туди, де очі бачать..
Мій «Титанік» знову й знову тоне,
Хоч за ним тепер ніхто не плаче..
Що робити?
Хтось та підкажіть!
Як себе сльозами не втопити…
Як себе у собі залишить?
Вгамувати лють яка приходить,
І стає утіхою в часи
Коли раптом щось, та не виходить,
І жахіття поглинають сни?
Та, нажаль, про це лиш тількі чули…
Та , нажаль, це тількі на вустах…
Ким ми є, не завжди ті ким були,
І незавжди найстрашніше—страх.

История cоздания стихотворения: