Автор: Виктория Кокоткина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-06-17 02:44:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Він & Вона

Вона частенько блукала перонами....
Він казав що скоро повернеться...
Шукала поміж вагонами,
Зустрічаючи чужі обличчя...
Не казав коли точно приїде...
О десятій, чи о двадцять другій?
А Вона шукала де інде....
Десь там де шукають люди....
Він приїхав ще вчора ввечері...
Головний герой її думОк....
Підготував купа речень...
Валіз і незручних сумОк.
Готував їй сюрприз на ранок,
Каву з вишнями й звичний сніданок.
Усміхався в полоні спогадів..
Думав пошепки, та в душі горів!
Вона чекала його на пероні...
На шостому чи дев*ятому....
І не знала в якому вагоні,
Палко билося серце коханого.
Вдивлячись в чужі наміри,
Особистих думок та задумів,
Відчула, як доторкається,
Хтось ніжно її руки.
Вона повертається...
Він усміхається....
Казав о 10 чи о 22-й?
Ніхто вже про це не спитається.
На неї чекає кава...
З вишнями та круасаном..
Гаряча проте ласкава,
Як його особистий задум...
Сьогодні вночі Він спитає...
Чи дійсно Вона кохає..
Журливо її поцілує...
Й залише в обіймах своїх...
Вдвох на одному пероні.
Хто зна у якому вагоні?
Хто зна що таке кохання?
Напевне, це сподівання....
Тримати тендітну долоньку..
У грубій тяжкій руці....
Вона казала, що народить йому дОньку,
Із ластовинням, як у неї, на лиці.

История cоздания стихотворения: