Автор: Ирина Виннченко
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-06-19 17:10:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Друзі

Спить котунчик на віконці,
Лапки миє, гріється на сонці.
Поруч пташка пролітала
Крильцем ніжно привітала.
Він хитренько посміхнувся,
І тихенько облизнувся.

Згодом мишечка пробігла,
Радо поглядом зустріла.
Кіт піднявся, потягнувся,
За обов'язки забувся!

Він завжди до всіх був чемний!
І привітний і приємний.
Всих любив, допомагав,
Знав пташок та не чіпав.

Раз побачив увісні,
Як їв пташку на вікні.
Ще вдарив мишеня по лапці
І відніс його хазяйці.

А хазяйка все частує,
Вже й сметанкою годує...
Потім він з великим пузом,
Так неначе з карапузом
Виглядає у віконце...

Та не гріє так вже сонце,
Не співають пташенята,
Не вітають мишенята.
Всі бояться, всі тікають...
За версту його минають.

Та чомусь не радий котик,
Хоч і ситий вже животик,
Хоч хазяйка вже радіє...
А у нього серце мліє!

Та хіба ж же ж я та злий?
І для всіх такий лихий?
Та хіба ж моя ця доля,
Бути як бур"ян у полі?
Залишивсь я сам, один,
Як у полі лободин.

І від жаху стрепенувся.
Зрозумів він що проснувся.
І сказав собі він так:
"Я є кіт, а не гусак!
Хоч буває пусто в пузі,
Але є у мене друзі.»

Й поки жити в світі буду,
Доброту їх не забуду.
Захищати друзів маю!
Хоч обов"язки ламаю,
Хоч не в радість господині.

Та люблю я їх до нині!
Друзі часто виручали,
У біді допомагали!
Вони зовсім не ліниві,
Хоч малі, але сміливі.

Тож бажаю вам отих...
Друзів справжніх, бойових.
Вірних друзів ви цінуйте.
Обійміть їх, поцілуйте...
Дайте світу більше фарб!
Справжні друзі - це є скарб.

История cоздания стихотворения:

Решила написать что-то для деток)))