Автор: Дарья Туснина
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-07-02 14:15:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Останнє літо

Пройде пів року - знову буде літо
Знов будуть довгі ночі без турбот
І знову ми, закохані як діти,
Поринемо у пристрасті пригод.

Чи може хтось кохати так
шалено?
Ми знаємо, що не можливо двічі.
Як через нас з тобою плакатиме
небо
Коли шипнеш - "я подарую
вічність".

І, дійсно,дуже важко поодинці -
Хвилина вже без тебе й я сумую.
А розуміння, що любов на
волосинці
Вбиває просто, а я крізь біль
жартую.

Якби ж то знали, що воно
останнє?
Що після ньго лишиться лиш біль.
Із криками, благаючи, "зостанься"!
Рветься душа, а з вуст - ні пари
слів.

Так боляче лишати найдорожче.
Не проводжай мене, не треба, бо
зірвуся.
Яке майбутнє нам любов
пророче? -
За нас з тобою небесам молюся.

Я чула десь, що відстань убиває,
Сердечко б"ється, та з часом
спокійніше
Я сподіваюся, що нас це не
спідкає
Бо попри все, любов
найважливіша.

История cоздания стихотворения:

2013г.
Один из тех, что переживала уже
после написания.