Автор: Наталия Баркова
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2018-07-27 20:56:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ОБIРВАНЕ ЖИТТЯ

Що ж це за війна, яку всі так зневажають?
Випита чаша до дна, а народ ще страждає.
Де край, де кінець - вже ніхто й не знає,
за що наших хлопців жорстоко вбивають?

Випала доля сумна, матері щоночі ридають,
молитви летять до небес, серце ножем крає...
А в степах їхні діти свою кров проливають,
кто ж наступний, кого з них зла куля спіткає?

Ніч не сплять матері, ось і день вже минає,
лише думку одну вони, втомлені, мають -
щоб діти вернулися цілими з вовчої зграї,
щоб їхні біль та страждання не були марні.

А пшениця в полях так щиро колоситься,
небо блакитне, хмарки літають у просторі...
Дзенькнула куля, i серце стиснуло вмить -
життя обірвалось, хлопець у полі лежить...

История cоздания стихотворения:

Кажуть, що рідною мовою є та, якою людина думає... Я дуже рідко думаю українською, мені це трохи важко... Але жахливі події не можуть не залишити свого сліду в моєму серці... Особливо, коли це стосується особисто тебе, коли гине не чужа тобі людина... І тоді у тебе не має вибору - ти просто НЕ МАЄШ ПРАВА залишитись осторонь...