Автор: Наталия Баркова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-22 19:04:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЛИСТ НЕНАРОДЖЕНОЇ ДОНЬКИ

В твоєму животику я виростала,
любила тебе і на зустріч чекала.
Мене без суда засудили до страти,
я ще не жила, а вже треба вмирати.
Відправила ти мене, мамо, в пітьму,
За що і навіщо - ніяк не збагну!
Тому, що грошей у тебе нема? Не біда!
Мені б молоком стала навіть вода!
А може, боялась, що буде удар,
що буде коханню твоєму тягар?
Матусю, якби тебе справді кохали,
тобі б я ніколи не заважала!
Я - донька твоя, я - частинка тебе!
Хто любить тебе, покохав би й мене!
А ти мене вбила, єдина, рідненька,
Невже ти мене не любила, маленьку?
Я жити хотіла, кричала, благала...
А ти, моя ненько, не відчувала...
Коли розлучила нас доля з тобою -
бак для смiття став моєю труною...
Матусю, я хочу, щоб ти знала одне -
тебе все одно я люблю і це не мине.
Люблю тебе й досі, я все вибачаю тобі!
А ти, моя люба, зумієш простити собі?

История cоздания стихотворения:

В народе говорят:-"Дал Бог ребёнка, даст и на ребёнка"... Как жаль, что не всегда так... так, как Бог велел...