Автор: Наталия Баркова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-03-10 20:06:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

МОЛИТВА

Лише про одне хочу в неба спитати,
коли Україна припине страждати.
Стою на колінах і сльозно молюся,
за долю людей українських боюся.
Молюся, щоб завтра прокинутись рано,
почути, як пташки співають сопрано.
А, може, мені все просто наснилось?
Скоріше б жахіття війни закінчилось!
Мій розум сприйняти не може, не хоче,
мені не до посмішок, заплакані очі.
Війна йде не в якійсь там далекій чужині,
а в нашій квітучій вишневій країні...
Я буду молитись невтомно, клянуся,
до рідної неньки-землі притулюся.
Боже, верни нам свободу, і щастя, і долю,
не дай нам загинути в руській неволі!
Я вірю, що скоро війна закінчиться,
і навіть вночі вона нам не насниться!
Боже, прошу, захисти Україну мою…
А ніч вже іде… а я на колінах стою…

История cоздания стихотворения: