Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-21 16:31:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

* * *

               Доборолась Україна до самого краю…
                                     («І мертвим, і живим…»
                                                  Т.Г.Шевченко)

І день пройде, і вечір ляже
На тихе місто, на двори.
Коли б ми стрілися, Тарасе,
То я сказала б: - Говори!
А ти в одвіт: - Моя дитино!
Така печаль мене взяла,
Бо ніби й вольна Україна,
А все ж така, як і була.
Нові магнати знов панують,
В палатах, мов царі живуть,
Дівчата за кордон мандрують,
А хлопці оковиту п’ють.
Вже цілі села оп’яніли
З якої радості, скажи?
Зате ж бо маєм, що хотіли –
Весь край – свободнії бомжі!
Із болем бачу сіру ниву,
Де бур’яни переплелись.
І хвиля праведного гніву
Стискає серце, як колись.
Та вір, землячко, ніч минає
І сонце світ позолотить.
Борітесь! Бог вам помагає
І у борні благословить!

История cоздания стихотворения: