Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-11-28 17:19:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Лідії Михайленко,
подрузі
Наша юність обсипана цвітом
В оксамитно-зелених лугах.
Все колише нас бабине літо
В павутинно-легких гамаках.
Досі чується: донечко, донько,
Накупалась, додому не час?
До відбитку твоєї долоньки
Марно тягнеться хвиля щораз.
І чи можна було не радіти
Добрій казці любові й добра?!
Ми сміялись, нестримно, мов діти.
Незабутня, прекрасна пора!
…Обіцяю, що влітку заїду,
Знов провідаєм річку і гай.
Мила подруго, Лідочко-Лідо,
На воротах мене зустрічай.
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |