Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-20 09:55:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПІСНЯ ПРО КУЗЕМИН

                          На околиці давнього міста Гелон на березі Пантікапу жив колись вродливий   
                   скіф Кузьма. Жив він у достатку, але очі мав сумні - не стрічалася йому та, котра
                   могла звеселити ті очі. Якось весною на Пантікапі (тепер — річка Ворскла)
                   з 'явилися грецькі торгові галери. Греки радісно вітали Кузьму коротким
                   словом «Куз». Поруч із власником галери стояла його дочка, красуня Ема. Вона
                   й полонила серце Кузьми. Старий грек задумливо сказав: «Тепер Куз -Емин». Так  
                   народилася нова сім'я, а з нею й поселення Куземин.
                                                                                                     (Із легенди про Куземин)


Іржали над річкою коні,
Човни розтинали пітьму.
Грекині маленькі долоні
Навік полонили Кузьму.
Скінчилися дні парубочі.
Весілля - чи казка, чи міф?..
Дружини оливкові очі
Тебе мов осяяли, скіф.

Приспів:
     О, чари подружніх взаємин!
     Ти вже не один, Куз, ти - Емин.
     Віки пропливали-пливлй...
     Куземин - село нарекли.
     Не знали закохані зради,
     Жили серед тихих долин.
     Дівчисько струнке із Еллади
     Й Гелона замріяний син.
     Любові святої богема...
     І досі повірить боюсь –
     Звучить понад Ворсклою - Ема!
     І трепету сповнене - Ку-у-уз!

История cоздания стихотворения: