Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-27 14:57:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Серед степів, на луках, де болота,
Крокуєм ми до сонця навпрошки.
І в сніг, і в дощ – така у нас робота,
А може й доля. Ми – нафтовики.
Земля дощами щедрими полита,
Холодні роси падають до ніг.
І бовваніють вишки серед жита,
А хліб і нафта здружені повік.
Приспів:
О, брате мій, часу не гай.
Щоб багатів наш древній край,
Слідкуй, щоби мотори не мовчали.
З чола солоний піт змахни,
Як піде нафта з глибини –
Щаслива мить, яку ми так чекали!
І в цьому є якась своя бентежність –
Ажур металу й житні колоски.
Це знак часу, це наша незалежність,
А ми – її творці, нафтовики.
На цій землі гріх бути жебраками.
Тож трудимось на вахтах залюбки.
Розквітне край – розквітнемо ми з вами.
Це обіцяєм ми, нафтовики.
История cоздания стихотворения:
XYNHЯ |
Рецензия от: Ргесі 2024-03-29 14:41:07 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |