Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-15 17:19:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пісня про Хухру

                        Хухрі, хухрянам і
                        Гриненку Олександру Яковичу – сердечно

Із Охтирки помандрую жваво
Між беріз і сосен молодих,
Щоб мене хухряночка білява
Пригостила кухликом води.
Знаю, що чекає в ранній рані,
А за нею – матінка й татусь.
Ще я не освідчився в коханні,
Та сьогодні все-таки рішусь.

Приспів:
Сів туман на поля,
Зеленіє земля,
Що для кожного з нас святая.
Хухра – доля моя,
Хухра – пісня моя,
Чарівна, голосна, безкрая.

Зацвіта загребля цвітом пишним,
Шелестить за вільхами вода.
Ой, село з найменням дивовижним,
Що на шлях полтавський погляда!
Я, нарешті, зважився сказати,
Як люблю, які чуття зберіг.
Хухро, ти мені, як рідна мати,
Як життя нетлінний оберіг.

История cоздания стихотворения: