Автор: Галина Будянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-20 16:33:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мале сузір’я – хутір рідний наш

Ми за озерами, морозом скутими,
Що загубилися в очеретах.
Над Михайленковим далеким хутором
Прадавня тиша плине, наче птах.
Піщана вулиця до лісу тулиться,
Бруниться-в'юниться і се, і те ...
Ночами млосними, аж ген за соснами,
В лісах купальських папороть цвіте.

Приспів:
     Ой, гиля, гуси
     На чисту воду,
     У верболози,
     Поміж отав!
     Не тільки буси –
     Дівочу вроду
     Козак помітив
     Та й привітав.

Живем, не тужимо, усе, як водиться –
За вітром-стужею приходить май.
У нас посіється, у нас і вродиться,
Тож приїздіть на пишний коровай!
Між верболозами зронили пір'ячко
Поважні гусоньки – старі й малі.
Живи, наш хуторе, мале сузір'ячко, –
Притулок наш єдиний на землі!

История cоздания стихотворения: