Автор: Николь Скай
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-26 21:07:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Самотність- вбивця, лячно кажеш?
Кому знайомо це іще?
Коли майбутнє тонну важить,
Моє не втирмає плече.
Я сподівалась нести разом,
Ділити навпіл радість, біль.
Коли підтримка є, одразу
Наснага лине звідусіль.
Але невпинно йду крізь хмари
І перешкоди на шляху.
Це покарання моє, кара,
Це гра із долею всліпу.
Від сліз гірких в очах видіння,
Невже, ще трошки і кінець?
Вперед іду з таким сумлінням,
Немов уздріла промінець.
Нещадний бій на виживання,
Де щастя- ціль, життя- мішень.
Я щиро вірю у кохання,
І, думаю, не я лише.
История cоздания стихотворения:
Ну і як? Вистачило часу, щоб не вмерти? Дякую, насмішили! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:34:20 |
Мої щирі вітання, вашій донечці-красуні, щастя і довголіття бажаю! І вас з дружиною вітаю, адже без вас не було б такої донечки! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:32:51 |
Уважаемый Михаил, я с Вами не согласен, что в ней нет дивной красоты. Дивная красота - это как раз и есть доброта, скромность и безоружность. Пусть будет счастлива Ваша дочь. А это добавит Вам здоровья и вдохновения. Спасибо за красивое и искреннее стихотворение. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:57:18 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |