Автор: Катерина Слота
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2019-06-02 12:01:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПОТІК

Дев’ять доріг лежить перед тобою.
Коли ти розумієш небуття.
Та, для Душі байдуже йти якою.
Вони доходять одного кінця.
Тоді дійшовши до Вершини.
Де сходження й закінчення шляху.
Ти бачиш лиш одну пряму.
Розкритий пелюстками храм.
Твій світ багатогранний.
Наповнений буттям.
А зміст один — Вінчання.
В Короні голова.

Дев’ять доріг, це дев’ять напрямків зв’язку. Це дев’ять почуттів.

1 – СПІВЧУТТЯ. Почуття, що дані нам Творцем.
2 – ЛЮБОВ. Любов до всього створеного ним.
3 – ПРИЙНЯТТЯ. Прийняття всього наповнення його.
4 – ВДЯЧНІСТЬ. Вдячність всім, хто на шляху твоїм.
5 - ПРАЦЯ. Виховання себе. Контроль над думкою, словом, дією.
6 – ПРОЗОРІСТЬ. Відкритість та байдужість водночас.
7 – СИЛА. Сила злиття Духа і Душі в єдиному кільці Нової людини. Лиш Індивідуальність. Це перемога над Персональністю.
8 – ГАРМОНІЯ. Гармонія в середині – зцілення. Праця у трьох Світах.
9 – ВОЛЯ. Друге кільце Сили.

Тільки через підняття від дев’яти до одиниці, зливаються твої дороги в єдину Магістраль. Потік Творця відкритий.

История cоздания стихотворения:

«Дві натури та три світи»
У філософській системі Григорія Сковороди найбільш важливими є кілька концептів.
Філософ настільки любить Біблію, що підносить її до рангу одного з трьох світів, з яких складається світобудова. На його думку, це такі світи: макрокосм – весь оточуючий
нас світ,
мікрокосм – світ людини («Людина – це маленький свiт»), і світ символів – Біблія. Ці світи перебувають у постійному русі і взаємозв’язку. Не пізнавши один із них, неможливо
пізнати
два інших. На думку філософа, починати треба з самопізнання. Тому заклик «Пізнай себе» звучить у бесіді майже з кожним його співрозмовником.
Не менш важливою у філософії Сковороди є теорія двох натур. За його словами, кожна людина, кожне явище світу поділяється на дві натури: перша – низька, зовнішня,
темна; друга
– внутрішня, висока, істинна, божественна. Перша натура – це твар, друга – це Бог. В поділі на дві натури філософ не робить винятку ні для якого явища світу. Навіть таку
високу і
святу для себе категорію, як віра, віра в Бога, він теж поділяє на дві натури. Він говорить, що можна вірити в бога – просто знати, що він є. І зовсім інша справа – любити
його,
довіритись йому, жити в Бозі. Перша віра – зовнішня, друга – внутрішня, істинна, божественна.